Чому підлітки стають інтернет-тролями?

Чому підлітки стають інтернет-тролями?Тролінг – ловля риби на приваду (блешню, воблер), що рухається за моторизованим плавзасобом. Інтернет-тролінг – це розміщення в Інтернеті (на форумах, дискусійних дошках, у соціальних мережах) провокаційних повідомлень із метою перешкодити обговоренню проблеми, викликати флейм, конфлікти між учасниками дискусій, взаємні образи, будь-якою ціною довести свою “правильну” точку зору тощо.

 Флейм – суперечка заради суперечки, словесна війна, яка вже не має відношення до початкової причини суперечки. Може використовуватися в контексті тролінгу, але найчастіше виникає від почуття образи на віртуального співрозмовника.

Тролінг як соціальний феномен виник у 90-х роках ХХ століття на теренах американського Інтернету. Багато користувачів почали викладати у мережу повідомлення провокаційного характеру заради розваги. Як правило, це були поодинокі випадки, але поступово сформувалася група осіб, об’єднаних подібним стилем інтернет-спілкування. 

У теоретичних джерелах, тролінг (від англ. trolling – “риболовля”) розуміють як вид віртуальної комунікації, який порушує етику мережевої взаємодії і реалізується через різні форми агресивної, конфліктної і провокаційної поведінки. Відповідно осіб, які займаються подібною діяльністю називають тролями (персонажі скандинавської міфології).

З початку XXI століття інтернет-тролі починають утворювати Віртуальні співтовариства і організації, де обмінюються досвідом ефективного провокування конфліктів. У наш час, будь-який популярний сайт зустрічається з проблемою тролінгу. Взагалі, у науковій літературі даний соціальний феномен позиціонують як  виключно негативний.

 Науковці вважають, що тролінг – це гра в підробку особистості, але без згоди більшості гравців. Феномен тролінгу тісно пов’язаний з анонімністю і абсолютно неможливий за її відсутності.

На буденному рівні тролінг пов’язують з комплексом неповноцінності, але психологи пояснюють його причини явищем деіндивідуалізації – втратою єдності особистості і зниженням рівня самоусвідомлення. Внаслідок цього людина стає менш схильною дотримувати суспільні норми поведінки і починає виконувати соціальну роль, часто не властиву тролю у реальному житті.

Виокремлюють такі мотиви тролінгу: 

· анонімний пошук уваги: прагнення, за будь-яку ціну, домінувати у дискусії (один з найпопулярніших мотивів тролінгу);

· розвага;

· ворожість до групи чи певної точки зору;

· трата часу користувачів – одна із найпопулярніших причин тролінгу;

· перевірка роботи комп’ютерної системи (зафіксувати як відреагує адміністрація сайту на явні порушення);

· самоствердження.

Зазначена мотивація яскраво виражена у підлітковому віці, де інтернет-комунікація реалізує потребу у спілкуванні: зав’язуються знайомства, здобувається нова інформація. Перебування у мережі дозволяє самоствердитись, імітувати особистісні риси, відсутні в реальному житті. Основною детермі­нантою поведінки підлітків є почуття дорослості, яке може виражатися в таких проявах як емоційна збудливість, низький самоконтроль, егоцентризм, відчуття невпевненості у собі чи власної винятковості. 

 Отже, тролінг-активність можна вважати проявом почуття дорослості – прагнення реалізувати моделі поведінки, що, за певних причин, є неможливими у реальному житті. Помічено, що до тролінгу більше схильні хлопці.

 За вказаними ознаками психологи намагаються виокремити типологію представників тролінгу.

 Тролі-провокатори – штовхають учасників інтернет-спілкування до мережевих конфліктів шляхом стимулювання негативних емоцій з наступною втратою контролю. Їх діяльність характеризує:

· офтоп – висловлювання, що не стосуються теми обговорення;

· розміщення зображень великого розміру, що утруднює сприйняття попередньої інформації з чату;

· медіаатака: використання на аудіо-, відео файлів та фотозображень, зміст або оформлення яких є шокуючими для учасників спілкування (порнографія, відверте насилля тощо).

· некоректні коментарі, що торкаються расових чи національних питань;

· поновлення чи перефразування суперечливої в минулому теми;

· самовпевнені твердження про власну винятковість (“Я найкращий у цьому виді спорту”, “Я найкращий знавець цієї теми”);

· розміщення спойлерів, тобто інформації про сюжет “свіжої” книги або кінофільму; 

· свідоме, неправильне, багаторазове повторення імен та псевдонімів користувачів мережі.

 Підлітки використовують таку поведінку, як спосіб вираження негативних емоцій, накопичених у реальному житті та форму самоствердження.

 Тролі-егоцентрикиспрямовують свою активність на привернення уваги інтернет-спільноти. Для цього застосовують наступні засоби:

· розміщення на сайті рекламних повідомлень конкуруючих організацій або інформації, що суперечать тематиці спільноти;

· створення “віртуальної особистості” – набору якостей, що не відповідають реальній людині (часто зустрічається в онлайн-іграх);

· повідомлення, що містять очевидний недолік або помилку;

· прохання про допомогу щодо вирішення неправдоподібної або некоректної проблеми;

· дуже наївні запитання;

· ведення дискусії в тоні експерта, не маючи при цьому необхідних знань;

· посилання на ретельно аргументовані “наукові” теорії, що грунтуються на помилкових або вигаданих фактах;

· суперечливі провокаційні, “сенсаційні” повідомлення;

· скарги на особисте життя з погрозами самогубства;

· одночасне використання кількох псевдонімів (ніків) для фіктивної суперечки з самим собою.

Даний тип тролінгу властивий підліткам з виявленим егоцентризмом. В основі знаходяться проблеми з самооцінкою, що в цьому віці остаточно формується.

 Проте виникнення флейму (мережевих конфліктів) не завжди пов’язане з тролінгом, а розвивається як реакція на образу. Причини флейму:

· Невдалі, двозначні, образливі жарти і натяки. 

· Гострі висловлювання на адресу певних компаній, телевізійних програм, фільмів, артистів, політичних партій тощо.

· Неаргументована критика.

· Некоректні полемічні прийоми (наприклад: доведення до абсурду правильної думки, шляхом підміни понять).

· Зверхні висловлювання, обумовлені помилковим визначенням віку чи кваліфікації співрозмовника.

· Інтелектуальний виклик.

· Різні точки зору на обставини і події.

· Образливі фрази, що не мають відношення до початкової теми розмови.

Зрозуміло, що поділ тролів на провокаторів та егоцентриків дуже умовний, бо засоби активності егоцентриків та провокаторів можуть часто взаємодіяти і поєднуватися. 

 · Провокатор – активно, дуже агресивно відстоює певну точку зору (не обов’язково насправді її розділяючи), використовуючи образи, нецезурну лексику, різноманітні провокативні висловлювання. Мета: створення негативної психологічної атмосфери в соціальній мережі. Як уже зазначалося, характерний для агресивних підлітків, що мають проблеми з емоційним контролем. Але тролем-провокатором також може виявитися ззовні врівноважена особистість з метою реалізації надлишку негативних емоцій.

 · Коментатор – зустрічається порівняно нечасто. Приймає участь в усіх дискусіях на форумі, шляхом розміщення великих за обсягом повідомлень і коментарів, насичених псевдонауковими, профанськими висловлюваннями. Мета: привернення максимальної уваги, концентрація учасників форуму тільки на власних висловлюваннях, що може призвести до розпаду інтернет-спільноти. Проявляється в ерудованих підлітків з високим рівнем інтелекту як реалізація потенціалу, але прагнення самоствердитися подібним чином характерне і для особистості з поверховими знаннями та низькою ерудицією.

 · Порадник – вид тролів, які дають абсурдні, провокаційні поради, що можуть спричинити конфлікт і деформацію соціально-комунікативного простору. В основі таких дій знаходиться прагнення не просто викликати конфлікт, а застосувати більш “елегантний” спосіб його провокації, що характерно для творчих, креативних підлітків.

 · Герой-коханець – отримує задоволення від загравання до жінок інтернет-угруповання. Мета: концентрація уваги більшості членів групи на флірті і, як наслідок – дезорганізація її діяльності. Причини виникнення у підлітковому віці: статеве дозрівання, підвищена увага до протилежної статі, сублімація сексуального потягу. Як правило, поєднується з сором’язливістю та відстороненням від протилежної статі у реальному житті.