Тролінг – ловля риби на приваду (блешню, воблер), що рухається за моторизованим плавзасобом. Інтернет-тролінг – це розміщення в Інтернеті (на форумах, дискусійних дошках, у соціальних мережах) провокаційних повідомлень із метою перешкодити обговоренню проблеми, викликати флейм, конфлікти між учасниками дискусій, взаємні образи, будь-якою ціною довести свою “правильну” точку зору тощо.
Флейм – суперечка заради суперечки, словесна війна, яка вже не має відношення до початкової причини суперечки. Може використовуватися в контексті тролінгу, але найчастіше виникає від почуття образи на віртуального співрозмовника.
Тролінг як соціальний феномен виник у 90-х роках ХХ століття на теренах американського Інтернету. Багато користувачів почали викладати у мережу повідомлення провокаційного характеру заради розваги. Як правило, це були поодинокі випадки, але поступово сформувалася група осіб, об’єднаних подібним стилем інтернет-спілкування.
У теоретичних джерелах, тролінг (від англ. trolling – “риболовля”) розуміють як вид віртуальної комунікації, який порушує етику мережевої взаємодії і реалізується через різні форми агресивної, конфліктної і провокаційної поведінки. Відповідно осіб, які займаються подібною діяльністю називають тролями (персонажі скандинавської міфології).
З початку XXI століття інтернет-тролі починають утворювати Віртуальні співтовариства і організації, де обмінюються досвідом ефективного провокування конфліктів. У наш час, будь-який популярний сайт зустрічається з проблемою тролінгу. Взагалі, у науковій літературі даний соціальний феномен позиціонують як виключно негативний.
Науковці вважають, що тролінг – це гра в підробку особистості, але без згоди більшості гравців. Феномен тролінгу тісно пов’язаний з анонімністю і абсолютно неможливий за її відсутності.
На буденному рівні тролінг пов’язують з комплексом неповноцінності, але психологи пояснюють його причини явищем деіндивідуалізації – втратою єдності особистості і зниженням рівня самоусвідомлення. Внаслідок цього людина стає менш схильною дотримувати суспільні норми поведінки і починає виконувати соціальну роль, часто не властиву тролю у реальному житті.
Виокремлюють такі мотиви тролінгу:
· анонімний пошук уваги: прагнення, за будь-яку ціну, домінувати у дискусії (один з найпопулярніших мотивів тролінгу);
· розвага;
· ворожість до групи чи певної точки зору;
· трата часу користувачів – одна із найпопулярніших причин тролінгу;
· перевірка роботи комп’ютерної системи (зафіксувати як відреагує адміністрація сайту на явні порушення);
· самоствердження.
Зазначена мотивація яскраво виражена у підлітковому віці, де інтернет-комунікація реалізує потребу у спілкуванні: зав’язуються знайомства, здобувається нова інформація. Перебування у мережі дозволяє самоствердитись, імітувати особистісні риси, відсутні в реальному житті. Основною детермінантою поведінки підлітків є почуття дорослості, яке може виражатися в таких проявах як емоційна збудливість, низький самоконтроль, егоцентризм, відчуття невпевненості у собі чи власної винятковості.
Отже, тролінг-активність можна вважати проявом почуття дорослості – прагнення реалізувати моделі поведінки, що, за певних причин, є неможливими у реальному житті. Помічено, що до тролінгу більше схильні хлопці.
За вказаними ознаками психологи намагаються виокремити типологію представників тролінгу.
Тролі-провокатори – штовхають учасників інтернет-спілкування до мережевих конфліктів шляхом стимулювання негативних емоцій з наступною втратою контролю. Їх діяльність характеризує:
· офтоп – висловлювання, що не стосуються теми обговорення;
· розміщення зображень великого розміру, що утруднює сприйняття попередньої інформації з чату;
· медіаатака: використання на аудіо-, відео файлів та фотозображень, зміст або оформлення яких є шокуючими для учасників спілкування (порнографія, відверте насилля тощо).
· некоректні коментарі, що торкаються расових чи національних питань;
· поновлення чи перефразування суперечливої в минулому теми;
· самовпевнені твердження про власну винятковість (“Я найкращий у цьому виді спорту”, “Я найкращий знавець цієї теми”);
· розміщення спойлерів, тобто інформації про сюжет “свіжої” книги або кінофільму;
· свідоме, неправильне, багаторазове повторення імен та псевдонімів користувачів мережі.
Підлітки використовують таку поведінку, як спосіб вираження негативних емоцій, накопичених у реальному житті та форму самоствердження.
Тролі-егоцентрики – спрямовують свою активність на привернення уваги інтернет-спільноти. Для цього застосовують наступні засоби:
· розміщення на сайті рекламних повідомлень конкуруючих організацій або інформації, що суперечать тематиці спільноти;
· створення “віртуальної особистості” – набору якостей, що не відповідають реальній людині (часто зустрічається в онлайн-іграх);
· повідомлення, що містять очевидний недолік або помилку;
· прохання про допомогу щодо вирішення неправдоподібної або некоректної проблеми;
· дуже наївні запитання;
· ведення дискусії в тоні експерта, не маючи при цьому необхідних знань;
· посилання на ретельно аргументовані “наукові” теорії, що грунтуються на помилкових або вигаданих фактах;
· суперечливі провокаційні, “сенсаційні” повідомлення;
· скарги на особисте життя з погрозами самогубства;
· одночасне використання кількох псевдонімів (ніків) для фіктивної суперечки з самим собою.
Даний тип тролінгу властивий підліткам з виявленим егоцентризмом. В основі знаходяться проблеми з самооцінкою, що в цьому віці остаточно формується.
Проте виникнення флейму (мережевих конфліктів) не завжди пов’язане з тролінгом, а розвивається як реакція на образу. Причини флейму:
· Невдалі, двозначні, образливі жарти і натяки.
· Гострі висловлювання на адресу певних компаній, телевізійних програм, фільмів, артистів, політичних партій тощо.
· Неаргументована критика.
· Некоректні полемічні прийоми (наприклад: доведення до абсурду правильної думки, шляхом підміни понять).
· Зверхні висловлювання, обумовлені помилковим визначенням віку чи кваліфікації співрозмовника.
· Інтелектуальний виклик.
· Різні точки зору на обставини і події.
· Образливі фрази, що не мають відношення до початкової теми розмови.
Зрозуміло, що поділ тролів на провокаторів та егоцентриків дуже умовний, бо засоби активності егоцентриків та провокаторів можуть часто взаємодіяти і поєднуватися.
· Провокатор – активно, дуже агресивно відстоює певну точку зору (не обов’язково насправді її розділяючи), використовуючи образи, нецезурну лексику, різноманітні провокативні висловлювання. Мета: створення негативної психологічної атмосфери в соціальній мережі. Як уже зазначалося, характерний для агресивних підлітків, що мають проблеми з емоційним контролем. Але тролем-провокатором також може виявитися ззовні врівноважена особистість з метою реалізації надлишку негативних емоцій.
· Коментатор – зустрічається порівняно нечасто. Приймає участь в усіх дискусіях на форумі, шляхом розміщення великих за обсягом повідомлень і коментарів, насичених псевдонауковими, профанськими висловлюваннями. Мета: привернення максимальної уваги, концентрація учасників форуму тільки на власних висловлюваннях, що може призвести до розпаду інтернет-спільноти. Проявляється в ерудованих підлітків з високим рівнем інтелекту як реалізація потенціалу, але прагнення самоствердитися подібним чином характерне і для особистості з поверховими знаннями та низькою ерудицією.
· Порадник – вид тролів, які дають абсурдні, провокаційні поради, що можуть спричинити конфлікт і деформацію соціально-комунікативного простору. В основі таких дій знаходиться прагнення не просто викликати конфлікт, а застосувати більш “елегантний” спосіб його провокації, що характерно для творчих, креативних підлітків.
· Герой-коханець – отримує задоволення від загравання до жінок інтернет-угруповання. Мета: концентрація уваги більшості членів групи на флірті і, як наслідок – дезорганізація її діяльності. Причини виникнення у підлітковому віці: статеве дозрівання, підвищена увага до протилежної статі, сублімація сексуального потягу. Як правило, поєднується з сором’язливістю та відстороненням від протилежної статі у реальному житті.
