Грюнвальдська битва

Грюнвальдська битва

Грюнвальдська битва15 липня 1410 року почалася славнозвісна Грюнвальдська битва, що відбувалася під час так званої «Великої війни»(1409-1411) між військами держави Тевтонського ордена та об’єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського. Через наступ Тевтонського ордену на схід, Литва і Польща виступають разом проти німецької загрози. У війні брали участь українські, білоруські і чеські полки, а також татарська кіннота, були у складі польсько-литовської армії.  Вони кількісно переважали армію хрестоносців, але орденські війська мали перевагу в озброєнні і воєнній підготовці.

 Польське військо очолював польський король Ягайло, воно мало 51 хоругву і загальну чисельність близько 18-20 тисяч воїнів, з них близько 11 тисяч важкої кавалерії та 4 тисячі піхотинців, втім сучасні історики вважають, що піхоти у польському війську не було.

Військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського мало 40 корогв і загальну чисельність близько 11-12 тисяч воїнів. Очолював його великий князь литовський Вітовт. У той час як армія Тевтонського ордену складалася з 51 хоругви і загальною чисельністю близько 27 тисяч воїнів. Військо складалося з орденських «братів» (близько 250), військ Ордену, ленників — лицарів із земель Ордену, загонів єпископів та міст, князя олесницького Конрада Білого та ін. Були представлені «гості Ордену», які билися у хоругві Святого Георгія, що складалися в основному із німецьких і французьких лицарів, лицарів із Чехії, Сілезії, Швейцарії, Лівонії, а також найманців з Чехії, Моравії, Сілезії та ін.

14 серпня 1409 р. Магістр Тевтонського ордену Ульріх фон Юнгінген оголосив війну польсько-литовському князівству, та згодом оголошує перемир’я, що мало тривати до 24 червня 1410 року.

Через неповний склад німецьких військ, 13 червня 1410 року, Ульріх фон Юнген пропонує Ягайлу продовжити перемир’я ще на три тижні, останній пристає на цю пропозицію, адже його армія теж не була готовою.

Грюнвальдська битваЗа одинадцять місяців після пролошення Магістром Тевтонського ордену війни, 14 липня 1410 року, війська німецькі і польсько-литовські зустрілись  в трикутнику між селами Грюнефельде (нині — Грюнвальд), Танненберг (нині — Стембарк) і Людвігсдорф (нині — Лодвигово).

Битва розпочалася атакою литовської армії Вітовта на ліве крило орденських військ. Проте хрестоносці відбили її і перейшли в контрнаступ. Війська Тевтонського ордену змусити відступити литовські війська, а на правому фланзі потіснити польську армію. У критичний момент битви стійкість виявили українські й смоленські полки, які продовжували утримувати позиції в центрі, що дало змогу союзникам перебудувати бойовий порядок і перейти у контрнаступ. Долю битви вирішила польська армія під командуванням Ягайла, яка в цей час перейшла в наступ на лівому фланзі. Вона прорвала німецьку лінію оборони і оточила значні сили хрестоносців.

Всього битва тривала близько трьох годин, і закінчилась вона повним розгромом військ хрестоносців.

Поразка Тевтонського ордену підірвала його військову могутність і припинила експансію німецьких рицарів на Схід. 1 лютого 1411 р. був укладений Торунський мир, за умовами якого орден відмовлявся від будь-яких претензій на землі Польщі та Литви, а також зобов’язувався сплачувати контрибуцію.

Але перемога під Грюнвальдом мала ще один важливий результат: вона призвела до посилення позицій Польщі і польсько-литовському союзі. У 1413 р. Ягайло і Вітовт була уклали Городельську унію, за якою Литва повин