Гроші: психологія “бідного” і “небідного”

гроші

361149_html_7577b9dbУ будь-якій культурі існує безліч суперечливих думок щодо грошей. Деякі з них завищують, інші недооцінюють значення грошей. Не дивно, що у більшості з нас ставлення до них неоднозначне.

Психологи зазначають, що гроші є фактором формування психіки людини у процесі виживання, існування, самозадоволення, посіданні певного статусу в суспільстві. Дослідники вважають, що на несвідомому рівні гроші можуть символізувати зло, хворобу, обман, смерть або любов, повагу, свободу тощо. Крім того, існують установки, які відображають ставлення людини не тільки до грошей, а й ставлення до навколишньої дійсності загалом через призму грошей. Наприклад, люди можуть уявляти, що підвищення рівня матеріального добробуту може призвести до погіршення стосунків із близькими людьми; що великі гроші можливо заробити тільки нечесним шляхом. Джерелом подібних грошових установок може виступати батьківська сім’я, особистий досвід та досвід важливих для особи людей.

Причини того, наскільки успішною чи неуспішною в житті буде людина, криються в умовах формування її особистості в дитинстві, у перші 3–5 років. Саме тоді закладаються психологічні основи інтелекту, активності і пасивності, самостійності і залежності тощо. Цими процесами майже неможливо керувати. Ніхто не формує немовля як майбутнього бізнесмена чи безробітного, але минає кілька років, і вже можна великою мірою прогнозувати певні психологічні характеристики майбутнього життя дитини. Причому жодна характеристика не є вирішальною. Чудова річ – високий інтелект, але відмінники часто виявляються не надто успішними: їм легко все дається – а отже, вони не звикають до наполегливої праці, конкуренції. А в тих, хто має сильну мотивацію змінити своє непривабливе становище, формується здатність боротися і досягати. Відомий ефект, коли колишні “трієчники” (не всі, звичайно) раптом багатіють, і це стається з тими з них, кому властива не так жадоба грошей, як прагнення самоствердитися.

Результати вітчизняних психологічних досліджень підштовхують до думки, що бідні люди якось ніби самі винні у своїй недолі, і певною мірою це справді так. Бідні люди, як правило, вирізняються тим, що вони пасивніші, залежніші, менш цілеспрямовані, менш життєздатні, вони більше йдуть за волею обставин, не протидіючи їм, не мають внутрішніх сил організувати своє життя так, щоб подолати скрутні обставини, їм не властиве внутрішнє бажання принципово змінити своє життя, бракує інтересу до майбутнього. Мало того, вони навіть відчувають певний комфорт від свого становища, а якраз некомфортно для них робити над собою зусилля, намагатися щось змінити. Головна проблема психології бідності не в тому, чому людина бідна, а в тому, чому вона не хоче перестати бути бідною.

Звісно, багато хто стикається з настільки складними обставинами, що вони здаються взагалі нездоланними. Що може вдіяти зі своєю убогістю людина з глухого села, де немає ніякої роботи? Не всі ж можуть податися до столиці, а виїхати за кордон – іще важче. Щось треба робити, але для цього потрібні якісь резерви: фізичні сили, здоров’я, певний рівень інтелекту й освіченості, фахові здібності, щоб показати себе на ринку праці. Не всі люди мають такі резерви, а відтак психологічна нерівність, яка “сидить” у кожній людині, виявляється об’єктивною.
Багатство й пов’язана із ним свобода потрібні багатим людям для створення навколо себе певного середовища (стилю споживання та міжособистісних контактів), для виконання своїх зобов’язань перед близькими, для забезпечення себе цікавим життям, що буде насичене враженнями та розвагами.

Чим відрізняються бідні і багаті люди?

Пропонований тест допоможе визначити чи ваші думки і цінності більше підходять до психології багатої людини чи все ж таки бідної…

Прочитайте питання і подумайте, який із двох варіантів відповідей вам ближче. Якщо ви вважаєте, що в деяких ситуаціях більш правильний варіант “а”, а в деяких варіант “б”, то виберіть той, який ви приймаєте у найбільшій кількості ситуацій.

1. Що дають людям великі гроші, на вашу думку?
a. Купу проблем.
б. Владу і свободу.

2. Чи можете ви про себе сказати “Я багата людина”?
a. Ні, я ніколи не буду багатим.
б. Так, звичайно.

3. Твердження “Гроші – корінь всіх бід” вірно?
a. Вірно.
б. Ні, корінь всіх бід – відсутність грошей.

4. Чи можна заробити гроші своїм власним розумом?
a. Тільки в телевікторинах.
б. Так, мій розум – моє основне багатство.

5. Коли вам хочеться придбати дорогу річ, ви говорите собі:
a. “Я не можу собі це дозволити”.
б. “Яким чином я можу це собі дозволити?”

6. Навіщо ви вчитеся або вчилися?
a. Щоб отримати роботу в хорошій компанії.
б. Щоб стати багатим, щоб самому володіти хорошою компанією.

7. Яке з двох тверджень ви вважаєте більш вірним?
a. З грошима слід діяти обережно, не ризикувати.
б. Потрібно вчитися управляти ризиками.

8. Яке з тверджень ви найчастіше чули від своїх батьків?
a. “Я не багатий, тому що в мене є ти”.
б. “Я повинен бути багатим, тому що у мене є діти”.

9. Пільги та соціальні виплати:
a. Заслуговують ті, хто добре працює.
б. Роблять людей слабкими і пасивними.

10. Ви працюєте:
a. Заради грошей.
б. Заради досвіду.

Якщо більшість відповідей, які ви вибрали, складають відповіді “а”, значить, у вас психологія бідної людини.

Якщо більшість відповідей “б”, значить, у вас розвивається мислення багатої людини.

За даними психологічних досліджень, категорії “бідних” і “небідних” відрізняються щонайменше за шістьма факторами:

1. Енергійність і цілеспрямованість. “Небідні” виразно частіше говорять про себе як про людей енергійних. Люди, яким не бракує енергійності та цілеспрямованості, мають більше шансів перестати бути бідними: якщо людина намагається діяти, боротися, заробляти, то вона врешті-решт знайде вихід.

2. Ставлення до грошей. І “бідних”, і “небідних” гроші цікавлять, але по-різному. У бідних ставлення до грошей дуже напружене: оскільки їх увесь час немає, то формується хибне уявлення про те, що головна, а може й єдина, причина негараздів – це брак грошей. Виникає наївна думка, що гроші, якщо вони з’являться, розв’яжуть усі проблеми. У “небідних” ставлення до грошей також досить напружене, але для них гроші – не так об’єкт здобування, як критерій спрямування активності. Коли вони заробляють гроші, ті стають для них засобом зміни способу життя, отримання нових вигод, задоволення честолюбства.

3. Прагнення досягнень. Намагання бути “the best” більше властиве “небідним”. Прагнення досягнень – це щонайважливіша передумова повноцінної діяльності людини.

4. Упевненість у собі. “Бідні” виявляються більш несміливими, страх частіше гальмує їхнє бажання діяти, а впевнена в собі людина має більше шансів на життєвий успіх.

5. Організованість. “Небідні” виразніше заперечують свою неорганізованість, ніж “бідні”. Організованість означає, зокрема, здатність структурувати своє життя. Зазвичай бідні не вміють чітко визначати свої цілі, живуть одним моментом. Успішні люди, як правило, краще розуміють, що треба зробити сьогодні, за тиждень і за рік. Вони можуть працювати на віддалену мету, на ефект, який настане згодом. Натомість бідні часто-густо готові попрацювати сьогодні, аби до вечора отримати платню.

6. Здатність ухвалювати рішення. Переважна більшість і “бідних”, і “небідних” відповідально ставиться до ухвалення рішень, а проте “небідним” це притаманно більше. Здатність ухвалювати рішення пов’язана з упевненістю в собі. Якщо особа не вміє ухвалювати рішення, за неї це робитиме хтось інший. У більшості випадків керівниками стають люди, здатні брати на себе відповідальність за ухвалені рішення. Те саме можна сказати й про неформальних авторитетів. У кожному середовищі завжди знайдеться кілька осіб, до чиєї думки найбільше прислухаються, і це, як правило, люди не найбідніші.