Хороше кіно. Яке воно?

Вирішив написати статтю, як продовження теми піднятої у “Сучасне кіно – індустрія несмаку?” пана Андрія, стосовно якості пропонованого кіно у кінотеатрах. Питання, певен не байдуже, для багатьох, особливо — читачів MOLODI.IN.UA

Кінотеатри — місце куди можна піти провести свій час, запросити дівчину. Там ви можете подивитись нову стрічку й отримати значно більше задоволення від декілька метрового екрану в порівнянні з, наприклад, 15 дюймовим ноутбуку.

Кінотеатр має знайомий запах поп-корну, як в прямому так і переносному значенні. По-перше, ви можете прийти туди з друзями, купити того ж поп-корну й подивитись такий же поп-фільм. Просто півтори години зайняти чимось свої жувальні м’язи й мозок. Забути, що вам наступили на ногу в переповненій маршрутці, коли їхали сюди. Не думати, що від вашої стипендії залишилось двісті гривень, і що в нашій країні відбуваються жахливі речі. Це необхідно. Хоча б для профілактики неврозу.

По-друге, можна сприймати кіно як мистецтво. Відчайдушно відслідковувати розклади сеансів у пошуках авторських фільмів, які не мають бюджету для реклами. Приходити, раз-два у квартал, у той же кінотеатр зі запахом поп-корну, й передивитись фільм, як один суцільний саспенс. Й теж не думати про маршрутки і стипендії. Але Ви ніколи не зможете забути про себе. Важлива деталь, що випливає з вашої напруженої роботи системи цінностей й емоційних переживань, викликаних фільмом. Ви будете дивуватись, захоплюватись, жахатись, плакати… Ваш життєвий досвід, або як тепер модно говорити — експіріенс, протиставлений подіям на екрані. Жодна думаюча людина не зможе почуватись осторонь цього, осторонь точки зору творця фільму. Ви здобудете такий екпіріенс, який в реальному житті буває рідко.

В останньому випадку, кінотеатр швидше подібний мистецькому музею, чи тому ж театру, з яким його уподібнює тільки назва. Власне, існують окремі “кіношні музеї”. Вони почали з’являтись у США періоду 40-х років. І здогадайтесь, як вони називались? — “Art-house”, так з назви одного кінотеатру, що демонстрував європейські фільми, виросла ціла мережа й дала назву напряму кіно.

Вибирати фільм складно, ви шукаєте відгуки, ім’я режисера і попередні його роботи, дивитесь в неті розклад і ціну. Чи просто приходите до каси, берете квиток на перший-ліпший сеанс, й не можете зрозуміти чому фільм, який у розкладі йшов як “Манхеттен” якийсь незрозумілий, частинами по 6-7 хвилин:) “Тупня” — говорять такі люди, встають і йдуть. Правильно роблять — не псують собі й іншим настрій, не задають собі питання: “Чому я не зрозумів цей фільм?”, не думають, що відповіли на нього самі ж.

Кіно як мистецтво — дає задоволення, чи я навіть сказав би, насолоду. Просто одні отримують її читаючи Донцову, а інші — Кафку. Дивіться хороше кіно!

Нудно в дорозі? Скачуй та слухай подкасти! Музика, наука, новини, література – все в твоєму плеєрі, цілком безплатно! Всі подкасти українською мовою знайдеш на терміналі podcaster.org.ua