“Хліб всьому голова?” чи “Що знати, аби вижити”

8b60e8f2179121fe446d9d8a5ccce9aeЧас від часу спільноти Харкова у соціальних мережах вибухають від випадків неймовірного недбальства зі сторони виробників та продавців хлібобулочних виробів. Класика жанру – миші у точках продажу, сторонні предмети у хлібі, а також фальсифікування дати виготовлення та пліснява безпосередньо на продукті.

Останнє ноу-хау харківських пекарів – батони на підлозі та кицька, яка спить просто на обладнанні. Нас вчили шанувати хліб ще змалечку, та чи можна  довіряти харчам, які зроблені та розповсюджуються без дотримання санітарних норм, та є потенційно небезпечиними для здоров’я?

Харків’янка Віра потрапила у неприємну ситуацію, купивши торт на день народження одного з членів родини. Головна страва на столі іменинника виявилася запліснявілою, причому жінка зрозуміла це, вже скуштувавши солодкий продукт.

Віра, постраждала:

– Я зрозуміла, що щось не так, спробувавши шматок торту. Потім, коли ми перевернули торт, побачили, що він був вже запліснявілий. Було дуже неприємно.

За словами жінки, нічого не викликало підозри: торти зберігалися у холоді, з датою виготовлення було все добре, на вигляд – Віра ніколи б не подумала, що цей торт зіпсує свято. Проте для цієї родини все закінчилося щасливо, бо потреби госпіталізації не виникло.

Лікарі говорять, що грибкова інфекція дуже небезпечна і, часом, смертельна для людини. До плісняви неможна торкатися, не говорячи вже про споживання заражених продуктів, бо вона свого роду незнищенна: її невдасться подолати ні високою температурою, ні холодом. У зоні ураження – всі внутрішні органи, бо мікротоксини, які збираються в організмі в подальшому руйнують його, в 50 % випадків зараження закінчуються смертю.

Свято з присмаком плісняви могло стати результатом недбальства як пекарів, так і продавців. Насправді, хлібобулочні вироби чутливі до зараження на будь-якому етапі їх виробництва. Скажімо, хліб, термін якості якого не більше 3 діб, вже вранці може бути непридатним до їжі з декількох причин: по-перше, в магазині могла статися банальна річ – дату виробництва перебили новішою; по-друге, неякісні компоненти, які входять до складу хліба (загально відомо, що, наприклад, борошно на звичайний білий хліб використовується 3-4 сортів, до того ж ви не можете бути певними, що виріб виготовили за всіма стандартами, і в ньому немає “покращувачів: L-цистеїну, ферментів амілазу і ксиланазу, ацетату кальцію й тиосульфату натрію, а також те, що його закваску зробили не із старого хліба, списаного магазином);  по-третє,  місця та обладнання, де виготовляються хлібобулочні вироби, не просто так мають бути чистими й новими – заразитися хліб може просто в старій печі; по-четверте, хліб могли не допекти чи запакувати горячим: вологе середовище – найкраща база для розмноженя грибків; по-п’яте, неправильне зберігання  також може стати причиною появи плісняви (найкраще хліб тримати в якісній металевій хлібниці).

Постає логічне питання: як обрати хороший хліб? Те, на що треба дивитися – склад, загальна якість буханки та дата виробництва: недопустимі тріщини, наліт будь-якого кольору, хиби у пакуванні, пропечений і негливкий хліб, якщо на нього натиснути, легко повертається в колишню форму. З тістечками та тортами має діяти те саме правило: склад-зовнішній вигляд-дата виробництва. Торти, зроблені з натуральних компонентів, не можуть зберігатися більше двох-трьох діб (дивіться на етикетку виробника, а не супермаркета), від свіжого торту має йти приємний аромат без «кислинки», також остерігайтеся Е-домішок.

Зі слів завідувача відділення гігієни харчування Харківської санепідем станції Тетяни Задонської, у випадках недбальства треба писати заяви в Управління захисту прав споживачів чи в районну територіальну СЕС. Помітивши неякісний виріб, не соромтеся повідомляти про нього керівництву магазина, та залишати скарги в письмовому вигляді, бо ваше мовчання може стати причиною отруєння чи смерті менш допитливого покупця.

  10420285_988528614507694_1506284075949753444_n