Goo-goo! – Хто там?

Народна мудрість (*російська народна) голосить: “Не май сто рублів, а май сто друзів”. Українці відповідають: “Не май сто друзів, а май – “наглую морду”. А ще, кажуть, не май сто друзів, а май мудру голову. Але ж двадцять перше століття за вікном. І якщо в перервах між переглядом фільмів та коментуванням чужих фотографій на “однокласниках” ти таки визираєш з вікна, то чув: “Не май мудрої голови, а май доступ до Google”.

Поговоримо про те, якими, часом кумедними (аж плакати хочеться) речами дивує нас всесвітня пошукова система Google.

Передусім, це стосується відповідей на запитання. А точніше, пропозицій запитань, на які вже готові відповіді. Всі певно чули “Я спросил у Яндекса, где моя любимая. Двадцать порносайтов мне выдало окно».

Розпочнемо. Ми ще не вирішили, про що запитаємо в Google, але вже знаємо, що наше запитання розпочнеться зі слова ЯК. Пошукова система пропонує нам таке:

За логікою питаємо Google “що”, “де”, “коли” та “чому”. Бачимо наступне:

***

***

***

Ту ж схему застосовуємо до слів “люблю”, “хочу”, “буду” та “знаю”:

***

***

***

Google відповів нам навіть на такі складні запитання, як “де купити”, “скільки коштує” та “з ким”:

***

***

Бачимо, що новітні пошукові системи здатні вирішити усі наші проблеми та задовольнити будь-які запити. Тут знаходимо і пропозиції вдалого відпочинку, і поради щодо народження дітей, і навіть способи збільшення статевих органів. Головне не переборщити, бо що забагато, то… Не питайте у систем, де шукати щастя і де плаває золота рибка, адже все у наших руках, щоб там Google не відповів.

P.S. Коли шукаємо наш інтернет-журнал, то також спостерігаємо певну специфіку

 

Народилась неважливо коли, але жаль, що не восени. Люблю жовте листя, мокрі лавки, львівську бруківку і червоні доріжки на сходах. Люблю життя, і чекаю на взаємність. Не вірю в гороскопи, не вірю в долю, вірю в себе.