Енергетичний оазис, як крок до впевненості.

…запаси нафти швидко зменшуються… газ знову подорожчає… очікується значне подорожчання електроенергії…тарифи на комунальні послуги вкотре збільшено…

Ці та інші новини можна цитувати безкінечно. Правда це, чи спекуляція, правильно це, чи ні – вирішувати тим, хто робить таку правду. Людям же залишається лише обурюватись і… платити більше, так як іншого не дано.

А може дано?

Може є ще варіант, який можна назвати виходом із цієї ситуації?

Проте, виявляється – є вихід, що правда до нього потрібно пройти доволі тернистий і непростий шлях, до того ж цей шлях не кожен захоче пройти в міру нерозуміння складності.

Прогрес – це монета що має дві сторони:

Позитивна сторона в тому, що ви, наприклад, маєте змогу читати цю статтю, сидячи в себе в дома, де є холодильник, телевізор і купа інших благ цивілізації.

Негативна сторона в тому, що прогрес рівнозначний наркотикам – ми до нього звикли, чи не так? А чи зможемо покинути свою оселю і своє місто чи село, щоб піти жити в ліс? Навряд. Авжеж є одиниці, що зробили вибір на користь другого, але це лише одиниці і масовий варіант призведе до деградації країни.

Вихід в тому, щоб відійти від благ, що дає держава шляхом використання цих же благ власного виробництва.

Не поспішаємо падати під стіл – мова не про тотальне самозабезпечення (це практично неможливо) мова про самозабезпечення енергоресурсами.

Чому?

Що робить наше житло комфортним, а нашу працю продуктивнішою?

Тепло та електроенергія в більшості випадків. Саме тепло (холод – це поняття відносне, так як холодильник відводить тепло, а не створює холод) та електроенергія є рушієм економіки, як держави в цілому так і кожного окремо.

Скільки ви сплатили гривень за газ та електроенергію? А куди б ви могли їх витрати?

Прогрес пам’ятаєте? Так от, якщо з ним потоваришувати, то він може позбавити вас необхідності сплачувати за газ, електроенергію, теплу воду і навіть стічні води. І це тільки в індивідуальному плані. Якщо ж підійти до проблеми гуртом, то можна організувати виробництва, яким не потрібно витрачатись на ті ж таки тепло, газ та електроенергію і також не мати проблем з екологами стосовно викидів.

На перший погляд це схоже на утопію, але якщо всерйоз поцікавитись зеленими технологіями –вітер, сонце, вода, біогаз, низько потенціальне тепло та інші види добування дешевої енергії, то скептицизм зникне, коли ж влізти в це з головою і розібратись що до чого, то стає не зрозумілим чому це не впроваджується в маси.

Не впроваджується тому, що це шкідливо для монополії на енергоресурси (електрика, газ, тепло і т.д.). Наслідками такої шкідливості є відсутність популяризації зелених технологій та наявність палок в колесах розвитку даної галузі.

Саме тому така річ, як біогазовий реактор здається чимось на зразок атомного реактора, проте в реальності це бродильна камера для органічних відходів (це вже грубо кажучи), тому мало хто думає про те, наскільки рентабельним є сортування та переробка сміття( механізованим шляхом), тому цікавість до вітроенергії зникає після перегляду цін на вітроустановки, з яких випливає що вкладені гроші «відіб’ються» вітряком перед самим виходом з ладу.

Але якщо підійти до проблеми гуртом і з бажанням отримати позитивний результат, то виявиться наприклад, що той же біогазовий реактор простіше простого (дещо складнішою є газо-запірна арматура та обладнання), виявиться досяжним та рентабельним створення власного вітрогенератора. Багато що стане доступним, якщо його виготовляти спільними зусиллями. Саме спільними зусиллями можна досягти більших результатів затративши менше сил та ресурсів.

Тому вихід з скрутного положення є і в даному випадку він полягає у об’єднанні людей в колектив задля створення умов енергетичної незалежності від держави, тобто забезпеченні власних потреб в електроенергії та теплі власними силами. Першим ривком в цьому напрямі може бути спільне спорудження підсобних тепличних господарств з метою підвищення ефективності використання сонячної енергії (саме вона дає тепло, яке так необхідне для рослин світла потрібно набагато менше). Це дасть змогу учасникам забезпечити себе харчуванням, нехай не повністю але значно, при витраті мінімуму робочої сили. Затрати останньої завжди залежать від організації процесу виробництва, як і його результати. Далі можливе використання біогазового реактора для утилізації органічних відходів та стічних вод. Сонячну енергію не обов’язково трансформувати за допомогою кремнієвих пластин в електроенергію, можна використовувати її для нагріву води, що набагато простіше і дешевше. Низькопотенціальне тепло також можна використовувати за допомогою власноруч зроблених «холодильників навиворіт». В загалом можливостей багато, головне мати бажання.

Авжеж все це можливо зробити і самотужки, якщо ви майстер на всі руки і у вас є все для цього необхідне, але часто буває навпаки, тому краще діяти спільними зусиллями – це дасть змогу оптимізувати роботу і відповідно зменшити витрати.

Де таким займатись – на власній присадибній ділянці, якщо нема можна гуртом її придбати.

Таким чином, об’єднавши колектив однією ціллю і забезпечивши йому незалежність від енергоресурсів, що пропонує держава – отримуємо той самий «енергетичний оазис», який покладається на свої сили. Організовувати його потрібно попередньо обговоривши та узгодивши організаційні, конструкційні, економічні, юридичні та інші важливі питання. Також потрібно врахувати досвід минулої епохи та нинішніх часів, задля недопущення зрівнялівки і афер – потрібно все чітко організувати з точки зору законодавства, переглянувши всі можливі тріщини стосовно даного питання, узгодивши права та обов’язки учасників.

Будувати таку річ потрібно на засадах раціонального мислення, рівності (бажано юридично завіреної) та прозорості розподілу отриманих результатів спільної праці. Це можливо за умов добровільного набору учасників, гнучкого підходу організаторів до проблем учасників та колективу в цілому.

Тож вихід є – об’єднання зусиль і спрямування їх в потрібному для учасників напрямі.

Було б бажання!

  • Віталік

    Не взлетить.

  • Віктор

    Дозволю собі не погодитися з рядом ваших тез.

    Переходити від централізованого постачання до особистого забезпечення ресурсами – крок, який нагадує перехід від конвеєра до ручної збірки автомобілів. Хоча економимо на транспортуванні, втрачаємо на відповідній техніці: купити, встановити, налагодити, “годувати” її, ремонтувати, утилізувати. Це раз.

    Категорично незгоден із словами про те, що розвиток вітрової, сонячної, водної енергетики тормозиться теперішньою енергетичною монополією. Енергетика – це бізнес. А бізнес емоцій не терпить. Він не закохався в нафту, і тому проти вітру. Якби вітер був би дешевшим нафти, в коротко- і довготривалій перспективах, завтра ж виникла корпорація, яка встановила б тисячі вітряків. І отримала б перевагу – дешевший ресурс, плюс не тяготить фактор вичерпування нафти. І отримувала гроші. Але немає такої корпорації. Чому? Бізнес не хоче на шкоду собі цим займатися? Чи він тверезо оцінює цей шлях, і не бачить перспективи, принаймні поки що?!

    Біогаз – цікава річ, але для індивідуального користування, або невеликим поселенням. Промислово він поки що не рентабельний і не цікавий.

  • Юрій Гай

    Контрнаступ :)

    Вітер невигідний?
    Ото скандинави на чолі з Голландією тупі(вибачаюсь)… скільки емоцій вклали в бізнес. Та і на півдні України теж виявляється є емоційні бізнесмени, а ще є ті хто продає ці вітряки – скільки емоцій!
    (http://ru.wikipedia.org/wiki/ВЭУ)

    Сонце не вигідно?
    Якщо говорити про кремнієві пластини з їх КПД 12-17%, захмарними цінами та чутливістю до фізичних пошкоджень, тоді я згоден.
    А хто заборонив використовувати параболоциліндричні конденсатори?
    (http://uk.wikipedia.org/wiki/Сонячний_колектор)
    Хто заборонив сонячну енергію перетворювати в тепло напряму чи шляхом концентрації на металічних дзеркалах? Відшліфована бляха не така дорога як кремнієва пластина, не така складна у виготовленні, і на порядок надійніша.
    Які ж європейці з американцями емоційні бізнесмени, просто жах, вже промовчу про німців та їх компанію Solar Millennium AG (http://www.solarmillennium.de/)і тому подібні “емобізнескомпанії”
    Гідро енергія невигідна?
    Думаю самі знайдете контрдокази.

    Централізоване постачання. Гарно звучить, тільки я не розумію що це значить.

    Конвеєр не відміняється, де в статті пропонується виготовляти щось в ручну?
    Пропонується переходити на альтернативні види енергії та дрібносерійне виробництво (Bugatti Veyron до речі не на конвеєрі штампують). Пропонується раціональний та нестандартний підхід.

    А тепер Ваш найбільший ляп пане Віктор:

    “Біогаз – цікава річ, але для індивідуального користування, або невеликим поселенням. Промислово він поки що не рентабельний і не цікавий.”

    Якби це було правдою, то КНР(Китай) не займалася промисловим виробництвом біогазу.
    (http://www.contur.in.ua/ua/free_energy/biogas/)
    (http://www.ngvrus.ru/st10_3.shtml)
    Якраз чим більші потужності виробництва тим рентабельність вище – якраз по принципу конвеєра, про який Ви згадали.

    “Категорично незгоден із словами про те, що розвиток вітрової, сонячної, водної енергетики тормозиться теперішньою енергетичною монополією”

    Ще не згодні, ще категорично?
    А може немає бажання думати?

    “Не взлетить”
    Так, якщо підходити з позиції останнього коментаря, то не злетить.
    Було б бажання.

  • Віктор

    Уххх, та ви мене рознесли в пух і прах :)

    Вітер в масштабах країни, для альтернативи атомній енергетиці і нафті невигідний – він дорожчий у впровадженні і підтримці. Але дешевий потім, в довготривалій перспективі. Так, є проекти, так, Голландія активно розвиває – причому держава активно підтримує, і не лише хорошим словом. Невигідний поки що. А от в локальних проектах, типу Сходу України, він працює, і працює на ура, я не заперечую.

    Сонце? Я мав на увазі пластини. Про конденсатори не в курсі. Хоча назва дивна – конденсатор накопичує уже здобуте, а хто тоді добуде? Згідний, тут я не в курсі справ.

    Централізоване постачання – це та ж енергосітка. Яка по всій країні, і звязана. А локальна – сітка лише для міста чи району.

    Я провів аналогію з конвейером, мені здається (лише імхо), що виготовити в одному місці тисячу тонн відходів краще, чим по тонні в тисячі місцях. І бугатті коштує відповідно..

    Біогаз, визнаю, ляп.

    І все одно незгоден про тормоз у вигляді монополії. Якщо сонце і вітер вигідні, вигідні наскільки, монополії мають туди прийти. Том що бізнес і гроші. Хоча б для створення запасного майданчика. А раз не приходять, значить невигідно. Невигідно для них, для міжнародних компаній. Що не заперечує вигоду для тих, кого ви згадали.

    Я не проти альтернативної енергетики, зовсім ні. Просто зараз вона не взлетить – нізащо купити той же вітряк на поселення. Це якщо про масове впровадження річ.
    За альтернативою майбутнє. Тільки не таке воно безхмарне, як ви говорите.

    Дякую за розгорнутий коментар.

  • Юрій Гай

    ОАЕ – є така країна, найбільш активно цікавиться альтернативною енергією якраз через розуміння проблеми вичерпності нафти, по запасам якої вона №1 в Світі. Вона і не тільки якраз і забезпечують собі запасні майданчики. А крик про нерентабельність “зелених технологій” є результатом бажання цих монополій бути монополіями і в майбутньому.

    Про безхмарність “альтернативи” я не мрію, проте фокус в тому, що одна людина чи навіть колектив не зробить атомний реактор, не тому що “руки не звідти ростуть”, а тому, що збагачений уран, не ескімо – в магазині не продається(через договір про нерозповсюдження ядерної зброї) і виготовляти його куди складніше і небезпечніше чим те саме ескімо :). Але колектив чи навіть одна людина(якщо руки золоті) може скласти вітряк чи сонячний колектор (пардон – не конденсатори а колектори), чи організувати міні ГЕС на гірському струмкові – тут лише одне обмеження – матеріальне. Все інше залежить від бажання.

    Про ЦП зрозумів – так, воно краще мати забезпечення від АЕС і не паритись, але, чи не було таких фактів, як відключення електроенергії? Плюс до того хазяїном цієї сітки є держава, а ви користувачем, причому доволі безправним, як в юридичному, так і в фінансовому розумінні – піднімуть тарифи на 20 коп. за кВт/год, будете платити, піднімуть ще – теж будете.

    Про відходи ви мали на увазі переробляють, так? Так от було б добре хоча б друге. Бо думаю вже кожен мав змогу бачити мініатюрне стихійне звалище як не в посадці то на узбіччі автодороги, хоча авжеж в першому випадку виграш більший.

    В пух і прах розносити довелось по причині наявності купи людей, які тільки вміють висловлювати свою думку не рахуючись із фактами та думкою інших.

    Вам теж дякую за комент.