Архітектурне диво Слобожанщини, яке ми втрачаємо

шаровкаМикола Хвильовий писав “М’ята вмирає в тузі”. Ми ж скажемо: “Історична спадщина Харківщини вмирає в тузі”.

Шарівка – улюблене місце закоханих пар, велосипедистів та поціновувачів давнини. Білі башти замку врізаються в небо, і стоять так протягом довгих років…занедбання. Колись це місце сяяло красою та пишністю, сьогодні ж – сором’язливо прикриває нутро розбитої цегли від випадкових поглядів численних відвідувачів.

У цього місця особлива енергетика: потопаючи у зелені квітів, трав і дерев, де кожен метр землі запрошує подумати про вічне, а альтанки кличуть сховатися від настирливих сонячних променів,  ти попадаєш у паралельний час, ніби у кіно – напівзруйнований місток над озером, завудженим ряскою, стає міцним, а на верхній терасі, здається, майоріють постаті останніх господарів колишнього замку – Кенігів.

IMG_8845Барон Леопольд фон Кеніг був цукрозаводчиком. Саме під час його володіння замком останній набув довершеного виду, який ми знаємо сьогодні. Знавці називають стиль замку неоготикою – найбільш поширеним напрямком в архітектурі епохи електики, який виник в Англії у 18 столітті й пішов на спад лише в 20 ст.

З приходом революції життя світу змінилося. Леопольд фон Кеніг виїхав до Німеччини,  і з 1917 року замок опинився на заході свого славного існування.

Радянська влада перетворила пам’ятку неоготичної архітектури Харківщини на санаторій для хворих на туберкульоз. Лише в 2008 році санаторій переїхав у Занки, а Шарівський замок було закрито і дезинфіковано.

ШаровкаМи вирішили зайти всередину, аби подивитися, як була влаштована перлина Слобожанської давнини.

Шарівський замок двоповерховий. Він має 3 зали та 26 кімнат. Не дивлячись на абсолютну відсутність догляду та майже аварійний стан, крізь пофарбовані та побілені стіни в огидному радянському стилі, відчувається справжній дух розкоші, гарного смаку та любові, яка була вкладена в цей витвір архітектурного мистецтва.

Кімнати, які з якихось причин не були зіпсовані та дивом зберегли свій шарм, мають якусь абсолютно дику енергетику – від них захоплює подих. IMG_8889Численні тематичні та орнаментні розписи, ліпка, мармурові камини, пічі, облицьовані чорним, білим та смарагдовим кахлем, карнизи, численні елементи з дубу, зручні сходи, балкони, тераси… У цьому місті навіть не треба уявляти, що могло відбуватися в цих стінах, уява сама домальовує численні розкоші, гучні свята чи тихі домашні вечори взимку.

IMG_8888Нас завжди дивувало дві речі:

– по-перше, як може рука людини опоганити та збезчестити витвір мистецтва, такий як Шарівський замок, бридкими інтер’єрними рішеннями, і звести нанівець стільки рукотворної краси, яка є нашою спадщиною?

– по-друге, як може людина не намагатися зберегти ті залишки спадщини, які доживають, можливо, останні роки?

Байками про реконструкцію туристів та громадськість годують ще з 2008 року, але, по суті, замок тліє на очах без догляду та турботи.

Як підсумок, хочеться сказати, що Слобожанщині є що зберігати та показувати нащадкам. Але чи побачать наші онуки Шарівський замок – питання відкрите.