Дякую за кохання…

Триває наш конкурс до Дня Святого Валентина – Історія Кохання. Ти теж можеш взяти участь і отримати грошові призи.

Цю трагічну історію надіслав Олег Стефінів. Автор одразу ж вибачився за помилки, бо під час написання його переповнювали емоції.

Чи пам’ятаєте ви свою першу історію кохання? Я пам’ятаю… Це неочікуванне кохання, яке з’явилося ні звідки, але залишило в моєму серці слід… Минали роки, а пам’ять не давала забути про тебе,про карі очі, вуста які ледь-ледь усміхалися коли я пестив твоє волося, воно розсипалося по плечах, по оголених грудях і шовковою хвилею спадало на моє обличчя. Боже, невже це остання ніч, яка дарована нам долею, а може можна щось змінити?

Це було кохання з першого погляду, чужа країна, чужі люди і ти така рідна, така близька, така кохана… Вона говорила і я мало, що розумів, я говорив, а вона сміялася, вона полька, а я українець. Ми зустрілися і я зрозумів що вона та, яку я шукав, моя суджена – моя доля.

Але життя не таке вже й легке, воно інколи дає, а інколи і забирає. Так і сталося зі мною…Це було в місяці жовтні,падав дощик і легенько подував вітерець,вона вийшла,як завжди красива і не перевершена.Нас не міг зупинити дощ,ми пішли гуляти старими вулцями Варшави.

Ох, як би я знав, що все так станеться,я б взяв її руку і не відпускав би ніколи… Я досі пам’ятаю її чарівний сміх, її закохані очі, як би я міг зупиняти час. Погулявши вечірньою Варшавою я відвів її до дому,вона як завжди ніжно мене цілувала і я ішов до дому або залишався в неї, тоді я не залишився мотивуючись тим, що мені зранку вставати. Хіба я міг знати, більше не побачу її, що ми останній раз гуляли під осіннім дощем… Ввечері мені сказали те, що я найбільше в своєму житті не хотів почути… Вона розбилась на машині, коли їхала з роботи до дому.

Вона буде в моєму серці на завжди…

Увлекательные и познавательные игры для детей бесплатно. Для девочек и мальчиков интересные игры.
Засновник інтернет-журналу MOLODI. Життя ламає нас по дорозі кудись та все буде файно і зашибісь. Намагаюсь уникати сірості і стандартності, створюючи щось своє. Ще з дитинства люблю наше – українське.