Драйвовий прихильник Чугайстра

Коли людина хоче освіжитись, вона зазвичай приймає душ. Перша декада червня своєю дощовою гіперактивністю сформувала у мене таке враження, що природа освіжатиме волинський край доти, доки він по-справжньому не відкриє обійм палкій літній спеці. А ось людині, в якої я нещодавно брала інтерв’ю, будь-яка погода не страшна. Та і вдачею він завжди готовий до всіляких пригод.

Пропоную вашій увазі постать Руслана Кусаковського. 

У соціальних мережах і молодіжних колах Луцька відомого як Повстанець.

–     З чим у тебе асоціюється мінливість сучасних погодніх умов? 

–  З нестабільністю, навіть дечим з політичною ситуацією в Україні. Взагалі така погода чимось і моє життя нагадує. Від прохолоди до спеки, від зливи до сухого вітру… Але якби все було стабільно, життя було б вже не життямТак що зміни приймаю без остраху.

–         Який час у році в тебе улюблений?

–         Весь, що стосується літа. Однозначно.

–         Що символізує літо у твоєму характері?

–         Радість, позитив, динамічний настрій, тепле піднесення.

–         Два найяскравіших спогади за минуле літо

–         Атмосфера відпочинку з кращими друзями на Світязі протягом чотирьох днів. Так душевно проводили вечори з піснями під гітару за багаттям, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Ночували в наметах, чесно кажучи, настрій світязької ночі не передати жодними словами.

А ще влучно закарбувались у пам’яті ігри у страйкбол на серпневих вихідних. Драйвова можливість потренуватись фізично і емоційно приміряти на себе роль бійця. Це не зрівняється з жодною комп’ютерною стрілялкою. Як на мене, це одна з ігор, яка найбільше наближена до реальності, особливо траєкторією польоту кульок і відчуттями від ударів.

 

– Чим займаєшся, коли намагаєшся відволіктися від робочих буднів?

–         Я працюю за фахом — радіотехніком. Робота досить цікава, але у вільний від неї час я надаю перевагу активному відпочинку. Взагалі, вдома я не засиджуюсь. Люблю їздити на велосипеді, прогулюватись лісом, вдосконалювати навички орієнтування на природі. Туризм – те, до чого постійно тяжіє моя душа.

 

Пригадай свою найцікавішу мандрівку

–        Фестиваль «Захід-2012». Одразу вразила велитенська черга, але воно було того варте. Взагалі у перший день підрахували понад 10 тисяч людей. Земля буквально тряслась, після виступів «Тартака» весь газон був повністю витоптаний. Пісня «Наше літо» зірвала фурор. Єдине, що трохи засмутило, п‘яні індивідууми, які час від часу задобрювали навколишні кущі і один панк, який ледь очуняв після того, як чотири години курив коноплю і зомлів.

–         Чи є така точка в Україні, до якої завжди прагнеш серцем?

–         Є для мене таке місто, до якого завжди хочеться повертатись. Кожного разу, коли я у Львові, я відкриваю його для себе по-новому. Пам’ятаю, колись в липні майже опівночі я спостерігав на краєвидом міста із вершини Високого Замку. Там же я і познайомився з одною прекрасною львів’янкою…Досі перед очима ті сотні людей, сотні машин, нічні трамваї, розмаїті вогники міста Лева… і ми вдвох над усім цим невгамовним виром життя… 
Тааак, асоціації зі Львовом у мене завжди чарівні.Востаннє я був там на концерті «Тіні Сонця», одного зі своїх улюблених українських гуртів. Там зустрів чимало друзів-націоналістів, час провели чудово. Ніколи не забуду тих неймовірних відчуттів від “Пісні Чугайстра”. Я і досі, коли їжджу на велику (велосипеді — Авт.) в лісі і слухаю у навушниках цю композицію, відчуваю наче розчиняюся в природі.
–         Якби ти міг отримати в дар якусь фантастичну властивість, чого б ти забажав?
–         Хмм… напевно все-таки таких здібностей, якими володіли козаки-характерники. Наприклад, отаман Сірко. Завжди приваблювали ці містичні метаморфози. Ну і, звісно, хотів би мати здатність бачити різних істот, на зразок славнозвісного Чугайстра. З ним би познайомився найпершим ділом, як то кажуть :)

–         Мистецький твір, який перевернув твоє світобачення–         Книга Любка Дереша «Трохи пітьми». Цікава книга, повна вибагливої психоделіки, несподівані контрасти, боротьба раціональності з абстрактим і віртуальним. За основу сюжету взяті реальні епізоди із фестивалю «Шипіт». Це саме той один з небагатьох творів, які я прочитав на одному диханні.

–        Пісня, яку, на твій погляд, неодмінно повинен почути кожен українець

–         Коливаюсь між двома варіантами із репертуару «Тартака», але зупинюся все-таки на «Я не хочу бути героєм України». Варто виходити зі стін звичок хвалебних чи меланхолійних пісень про Батьківщину. Потужний вокал, відповідний ритм і крицево сильний зміст викривають правду історії та сучасності. Я вважаю, що саме ця композиція здатна сколихнути єство кожного українця!..

І на постскриптум.
Чого побажаєш тим, хто побачить це інтерв’ю?

    Акценти авторки:
                                                                      “Побільше життєвого драйву”  :lol:  — розшифрований постскриптум http://prostopleer.com/tracks/4409948ve8T мп3 “Пісня Чугайстра” гурту “Тінь Сонця”
http://nashe.com.ua/song/1865 текст “Пісні Чугайстра”
http://nashe.com.ua/song/91/artist/3 – текст пісні “Я не хочу бути героєм України”
http://www.youtube.com/watch?v=3liy-cE3YCs – відео із виступом Сашка Положинського для телеканалу TVi
  • Синоптик

    Ух, яку б фантастичну здібність хотів би отримати …. АХ, ви мені прямо нагадали дитячі ігри … як гасали по двору, воюючи один з одним фантастичними предметами і магічними силами ))))) Ух )))))

    Данке за позитивне інтерв’ю, ваші статті прямо хочеться читати і читати, заряджають позитивом і хорошим настоєм !)) )Тому чекаю нового траншу позитивних публікацій ))