Чому ми дозволяємо себе грабувати?

пограбування в транспорті

пограбування в транспортіДивлячись сьогоднішні випуски новин, ловиш себе на думці, що жити у світі стає все страшніше і небезпечніше. Пограбування банків з погрожуванням зброєю, стрілянина в супермаркетах посеред білого дня, убивства ні в чому невинних людей – усе це проходить повз нас. Та не всіх минає участь у таких неприємних ситуаціях, й велике щастя вийти з них непереможеними.

Та якщо говорити про крадіжки меншого значення, але ширшого масштабу, про які на телебаченні не говорять, то тут ніхто не застрахований від кишенькових грабіжників.

Громадський транспорт

Усі ми, ну хоча б раз у своєму житті, але їздили громадським транспортом. Звичайно, гарних вражень та емоцій у пам’яті він не залишає, особливо, якщо поїздка випала на час пік. А саме цей час і є найкращим для «довгоруких» пасажирів. Наповнений людьми автобус не поспішає від’їжджати від зупинки, а ще підчікує: якщо хтось захоче, то знайде спосіб вміститися. Починається найекстремальніше: мало того, що ти стоїш як у банці, ні поворухнутися, та ще й сумку з дорогоцінними речами та паперами не маєш змоги взяти ближче до себе. А хтось інший знайде цей спосіб, і за допомогою гострих лез вичистить її вщент.  А через одну зупиночку, коли людей трішки поменшає, вам все ж таки вдасться тримати сумку у полі зору, виявиться, що пізно – над нею уже справно попрацювали. Здачу, яку вам мав би дати кондуктор чи водій з оплати вами за проїзд, часто не варто й вимагати у них: гроші їм не дійшли. Таке, на жаль, теж трапляється.

Ситуація: Заповнений людьми автобус рухається містом у час пік. Молода дівчина тільки зайшла на зупинці, а через одну – уже не знайшла мобільного телефону. Він лежав у розстібнутій величезній сумці, яка була опущена додолу. Її охопила паніка, і вона почала кричати на весь автобус про пропажу. Водій зупинив транспортний засіб на прохання потерпілої. Сусідка пограбованої розповідає, що помітила, як чиясь рука тяглась до сумки дівчини. Вся підозра падає на ні в чому не винного чоловіка (це виясняється згодом). Можливо, той хто поцупив мобільний телефон вийшов на попередній зупинці, і спокійно прокручував план наступного пограбування неуважних пасажирів. А якби дівчина була уважнішою і тримала речі так, щоб могла їх бачити, то цього прикрого випадку і не сталося б.

Вокзали

         Ну де ж іще можна зустрітися з такою кількістю людей з валізами як не на вокзалах. Сотні людей розминаються одні з одними, намагаючись не зачепити своїми великогабаритними речами сусідів, а в той самий момент за ними уже хтось встановив слідку. Чому ж так багато випадків пограбувань трапляється на вокзалах? Там же має бути міліція, яка слідкує за порядком і в її обов’язки входить не допустити прикрих випадків. Вона там і є, в тому то й справа. Міліціонери – перші мисливці за вашими грішми, телефонами та іншими дорогими речами. Не дивуйтеся, це дійсно так. Вони відкликають вас на хвилиночку, нібито перевірити документи чи квиток, а самі просто нахабно відбирають певну частину того, що їм у вас сподобалось. Вибрали вони вас не випадково, «свої» люди уже вислідили вас та доповіли їм ситуацію.

Крім того, на вокзалах «працюють» ще кишенькові крадії, яких охороняє сама міліція. І що кому ти тут докажеш, якщо це такий їхній бізнес.

Супермаркети

Українці ще не повністю дозріли для того, аби ходити за покупками на ринок, вони все ще надають перевагу супермаркетам. Щоб зекономити час, ми не задумуємося над економією грошей, тому не помічаємо, як відкрито нас обкрадають супермаркети. Купуючи овочі чи фрукти уже запакованими, ми тим самим сплачуємо гроші за ненаданий нам товар, тобто лише за упаковку. Звичайно, це незначні суми, але це ж не один єдиний раз ми зробили таку покупку. Крім того, ми ще й не знаємо якої якості продукти запакували, а дізнаємося лише тоді, як дістанемо їх з-під плівки дома.

Так уже сталося, що на кожному кроці нас хочуть пограбувати: на велику чи малу суму, прямо чи за допомогою омани. Головне знати про можливість пограбування і завжди бути уважними.