Настав час діяти!

час діяти

час діяти… А ти все ще досі сидиш, закутавшись у своїй уявній ковдрі безпеки, продовжуєш вірти у те, що нічого не відбувається, що тебе все це не стосується. Знову і знову придумуєш безліч виправдань своїй нерішучості. А війна за саме ТВОЮ свободу так близько і така реальна.

Ти кожного дня продовжуєш активно моніторити події революції. Список. Прізвища людей, яких ти ніколи не зустрічав і вже не будеш мати такого шансу. Ні,це не через те, що знаючи про твою байдужість вони не захочуть твого спілкування, і далеко не тому, що вони зовсім не з твого міста. Їх більше немає. Все. От так раптово і неочікувано батьки втратили дітей, сестри – братів, стало більше сиріт і вдов. Смерть. Безліч емоцій виникає після цього слова, чи не так?

Дзвінок. Ще один твій друг, знайомий, колега – повідомляє тебе про те, що вирушає у Київ. Не задля розваги, подорожі, пригоди. Прийшов і його час захистити свою сім”ю, боротись за свободу своєї Батьківщини, бо хто як не він? Хто захистить своїх дітей, свою матір та жінку як не він – голова сім”ї, опора і приклад для наслідування? Як він зможе дивитися в очі своєму сину, якщо відлежуватиме боки вдома, коли справжні козаки – гинуть за майбутнє його сім”ї?

Повідомлення. Збір на площі твого міста. Поруч. Боротьба стає більш відчутною, адже вона так близько. Варто тобі лише вийти з дому. Варто лише зробити декілька кроків і ти помітиш,що ти не один. Таких як ти – безліч. Всіх їх об”єднує до божевілля нестерпний біль у грудях за рідну неньку Україну.

І боротьба продовжується. Люди заради саме ТВОГО світлого майбутнього – стають каліками, мати оплакують синів, жінки хоронять своїх чоловіків… а ти все ще досі сидиш, закутавшись у своїй уявній ковдрі безпеки.

  • Tod

    Можливо трохи запізно опублікував статтю. Але з іншого боку все тільки починається, щоб жертва тих, кого вже нема, не була марною.

  • Таня Яковлева

    Дивлячись на те, что відбувається зараз на політичній арені (точніше, нічого не відбувається), то ці жертви вже були марними.

    • Марта

      Ці жертви в будь-якому випадку не були марними..завдяки тим героям які полягли на майдані – кожен українець мав змогу усвідомити,що ми живемо у вільній незалежній державі і маємо право висловити свою думку. Звдяки тим козакам український народ,там на майдані, перестав ділити себе на схід і захід,на українську чи російську мову..всі пліч-о-пліч боролися і продовжують виборювати власну свободу..можливо не все іде так,як нам б хотілось,але це вже перший крок у світле майбутнє нашої держави. Небесна сотня – приклад того,що в нашій країні все ж є справжні свідомі українці,які не дозволять злочинцям керувати Україною. І кожен наступний політик,який буде займати посаду президента,прем”єра і т.д. – буде згадувати події революції і просто не зможе чинити такі ж жахіття як Яник,буде боятися повторити його долю. А це,погодься,вже досить не мало..

    • Tod

      Не можна нічого змінити за тиждень або місяць. Більш того деякі необдумані рішення тільки нашкодили ситуації. Дехто мабуль сподівався що система, яка існувала всі 22 (а то і більше) років сама собою зникне і ми всі прокинемося в успішній економічно і суспільно розвиненій країні. Так не буває.