Байдужі люди завжди стоять осторонь подій – хороших чи поганих, вони не оцінюють їх і не беруть у них участь. І саме через це на Землі так багато зла і світ стає жорстоким. Із цього приводу мені б хотілося згадати один мудрий вислів: ,, Не бійся ворогів – у найгіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – у найгіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але лише з їх мовчазної згоди існує на Землі зрада і вбивство.’’

З маленької байдужості починається байдужість велика, більш серйозна, яка переростає у холодне, бездушне життя. Іноді за цим настає байдужість не лише до навколишнього світу, а й до самого себе. Ніщо не тішить серце байдужої людини, усе навколо стає їй нецікавим і непотрібним. Мені хочеться запитати у такої людини: для чого ж вона живе? Адже ми покликані не просто по-споживацьки ,, відбувати’’ своє життя, ми прийшли в цей світ, щоб творити, кохати, дарувати радість!

Тож не будьмо байдужими! Треба радіти життю, робити світ яскравішим, добрішим, благороднішим…  Байдужа людина неспроможна ані любити, ані ненавидіти. Вона не здатна й захоплюватися, служити покликанню, віддаватися почуттям. Така людина не варта поваги й любові, а отже, й гідного життя на планеті.

Вас також може зацікавити:

1. Справжній друг
2. Найкращі друзі
3. Декілька фактів про космічне життя

А тим часом, поки великі уми міркували, дівча не знаходило собі місця. Різкі головні болі, перепади артеріального тиску робили її шкіру блідо-зеленим, очі тьмяними, волосся ламким. Дівчинка втратила безтурботність, її настрій різко змінювалося, що дуже вже відлякувало оточуючих. Знайомі не хотіли спілкуватися з нею, адже нав’язливі думки про об’єкт її зітхання перетворювалися на постійні розмови про її нещастя. І не потрібні їй були поради, потрібна була лише жалість і фрази: «Та він такий козел!», «От як він міг!». Дівчинка заперечувала все хороше, закопувала себе глибше в депресію і неврастенію, адже вона вважала, що без мук любов тьмяніє, розсіюється, як ранковий туман.

Наступним етапом її любовної параної стали божевільні ревнощі, які не була реакцією на вчинки або слова її обожнюваного, це саме ненаситність і вимога бути єдиною. Таке вимагання остаточно перетворило дівчинку в злу, самотню грудку ненависті, ворожнечі до світу, невпевненості в собі. Тепер же той клубок в’їдається своїми гострими шипами в кожного, хто вимагає любов, сам не вміючи любити. Коли ж великі уми все обдумали, то Всесвітня організація охорони здоров’я визнала любов хворобою та занесла її до реєстру захворювань під номером F63.9.

Вчені вважають, що любов можна порівняти з обсесивно-компульсивним розладом. Жоден психолог не відправить пацієнта до психіатра з діагнозом «закоханість», але самостійно позбавитись від такого параноїдального кохання майже не можливо. Адже тут не йдеться просто про почуття і підсвідомості, тут вже розглядаються біохімічні процеси, які можуть погано впливати на здоров’я людини. Симптоматика нам доволі таки знайома:

- Нав’язливі думки про іншу людину;
- Різкі перепади настрою;
- Жалість до себе;
- Безсоння, переривчастий сон;
- Необдумані, імпульсивні вчинки;
- Перепади артеріального тиску;
- Головні болі;
- Алергічні реакції.

При цьому, людина «любляча» насправді не цікавиться об’єктом своєї пристрасті, її хвилює тільки володіння. Ні благополуччя, ні проблеми, ні бажання коханого таку людину не хвилюють – головне мати. Це наслідок того, що причина хвороби не об’єкт «любові», а деякі особливості самого хворого. Фахівці кажуть, що по тому, як людина любить, можна визначити стан її психічного здоров’я. Стосовно до любові звучить і інше медичне поняття – «змінений стан свідомості», з яким доводиться працювати, в основному, психіатрам. На їхню думку, змінюватися свідомість може як в кращу, так і в гіршу сторону.

Тож кохайте і скоріше за все, ви не станете тією дівчинкою. Ви лиш кохайте!

Вас також може зацікавити:

1. Одруження на п’ятнадцять днів
2. Монологи наодинці
3. Дружба між хлопцем і дівчиною: чи існує вона?

Маючи безліч знайомих з якими весело поводити час, можна не мати справжнього друга. За святковим столом може сидіти багато гостей, але серед них може не бути щирих друзів, що й найчастіше трапляється. Говорять, дружба не вічна, але це залежить від людини, якщо вам справжній друг цінніше за десять псевдодрузів з якими в даний період життя ви проводите час, то ваша дружба ніколи не мине. Деякі вважають, що дружба триває допоки існують спільні інтереси, котрі згодом  минають, з’являються нові захоплення, знайомства, нові життєві радощі, перепони і негаразди. Із зміною інтересів людина може змінювати друзів, забуваючи про справжніх.

Хтось скаже, що дружби неіснує, значить йому не пощастило, він не мав справжніх друзів. Чи бувало таке, що ви посеред ночі бігли виручати друга? Чи не зважаючи на погане самопочуття допомагали йому, нічого не просячи в замін? Задумайтесь, чи являєтесь ви для когось справжнім другом? Чи може з часом ваша дружба змінилась? Ви можите цього не помічати, або сліпо закривати на це очі, а в цей час віддалятись, змінювати коло знайомих, місця відпочинку, заглиблюючись у власні проблеми. Дуже важко знайти справжнього друга, але знайшовши, не втратьте! Адже з ним ви пережили найщасливіші дні свого дитинства, йому розповідали про перші закохані погляди і поцілунки, спирались на його плече, коли з вами траплялася біда. Все змінюється, тече невпинно час, але не минає СПРАВЖНЯ дружба, вона з роками робиться ще міцнішою. Розповідаючи щось про свого друга, ви з гордістю і впевненістю скажите: ” Він мій справжній кращий друг!”                                                                                         

Вас також може зацікавити:

1. Дружба між хлопцем і дівчиною: чи існує вона?
2. Справжній будинок з простих гральних карт
3. Найкращі друзі

Ось декілька цікавих:

• Думаю, шо дружби між чоловіком і жінкою не існує. Як кажуть – це секс відкладений на потім))
• Тут залежить,що людина вкладає для себе в поняття дружби. Приємне спілкування при відсутності фізичного потягу – це ще далеко не дружба. Друг пізнається в біді… І зазвичай люди спілкуються і думають, що вони так підходять в плані друга один одному але нічим не здатні пожертвувати заради іншого, придумуючи відговорки, що є сім’я, обов’язки, кохана людина…
• Дружби не існує! А те,що існує – це прихована любов…Тому з часом ця ‘дружба’ або переросте у кохання або хтось почне розривати дистанцію дружби і вона розпадеться!..

Як бачимо, існують різні думки, що зовсім різняться між собою. Хтось вірить у неї між протилежними статтями, а хтось вважає це повним абсурдом.

А як ви вважаєте чи існує дружба між хлопцем і дівчиною?

Note: There is a poll embedded within this post, please visit the site to participate in this post's poll.

Пояснити свій голос і думку можна в коментарях нижче.

P.S. Интернет проект Make-self.net посвящен декору, подаркам, интерьеру, мебели. Как сделать вещи своими руками те или иные вещи вам помогут узнать специальные мастер-классы.

Вас також може зацікавити:

1. Він та вона: будуємо серйозні стосунки
2. Скільки цигарок коштує дружба
3. Для чого хлопцям дівчата?

Спочатку ми літаємо на крилах закоханості та, навіть помічаючи у коханій людині неприємні риси, вважаємо, що він/вона зміниться. Ми щиро віримо в це. А чи пробували ви змінити самого себе, бодай малесеньку звичку? Наскільки легко вам це вдалося, та чи вдалося взагалі? І після цього ви прагнете побачити зміни у іншому? Придивіться уважніше до свого коханого, як він поводиться серед оточуючих. Навіть маленька неприємна деталь у його поведінці може сторицею відгукнутися у вашому подальшому спілкуванні. Є дуже гарний спосіб: уявіть собі довгі будні поряд з коханим та скажіть собі відверто чи зможете ви жити день за днем з цим його «недоліком». Саме тоді буде все зрозуміло, але якщо ти будеш відвертим сам із собою.

Будуючи міцні стосунки не можна уникнути спілкування з коханим. І ось тут чекає ще одна перешкода – ми не вміємо говорити та дуже часто соромимось свого внутрішнього світу. Але якщо ви твердо вирішили будувати міцні стосунки саме з цією людиною, спробуйте спланувати своє спільне життя, виділіть найважливіші для вас обох моменти. Та для цього слід навчитися говорити відверто один з одним про свої бажання та мрії. Не дивуйтеся, якщо ваші плани будуть раптово змінюватись, адже ви теж змінюєтесь біля коханої людини і це не може не зачіпати вашого внутрішнього світу. Спілкування – це не лише спосіб почути коханого, але й можливість зрозуміти самого себе, свої прагнення, дізнатися більше про себе. Це і стане початком серйозних стосунків між вами.

Так звісно, іноді і самому собі не легко зізнаватися у чомусь, а тут треба буде відкрити душу іншому, а раптом він не зрозуміє, відвернеться. Це величезний ризик. Та чи готові ви усе своє життя жити під маскою? Можливо так, та навряд чи ви зможете. Лише відкрившись людині ви зрозумієте наскільки вона близька вам по духу. Можливо, що ви настільки різні, що вам взагалі не буде про що говорити один з одним. А можливо ви зустріли свою рідну душу, але тільки відверте спілкування допоможе вам це зрозуміти. Що може бути приємнішим, ніж звучання в унісон думок і мрій двох закоханих? Зробіть перший крок на зустріч і, якщо це справжнє кохання, ви отримаєте нагороду сторицею.

P.S. Раз уж пошла такая тема, тогда думаю весьма кстати вам будут бесплатные и красивые изображения про любовь картинки которые можно использовать для рабочего стола, небольшой открытки или еще для какого-то дизайна.

Вас також може зацікавити:

1. Як забути кохання? Це можливо?
2. Велика чи невелика різниця
3. Одноразова любов

Я ж хочу поговорити про речі, віддалені від кулінарії. От, уявімо собі ситуацію: двоє молодих людей (припустимо, їм по двадцять чи дев’ятнадцять років) вирішили одружитися. Двоє працюючих молодих людей вирішили одружитися. Дійсно вирішили! Самі. Без істерик з боку будь-чиїх батьків, без перевірок своїх відносин за допомогою цивільних шлюбів, без розмов про те, що хочеться ще трохи потусити, збудувати кар’єру, пожити для себе.

Ну і що ж? - Скажете ви. Вирішили, хай одружуються! Як виявляється, у нашому сучасному суспільстві не все так просто. Тут починаються бесіди спасіння зі всілякими родичами. Ах, ви ще такі молоді! Ах, ну навіщо вам це треба? Ах, а де ви будете жити? І ще безліч закидів у тому ж дусі. До речі, відповідь на останнє питання досить важлива. Припустимо, всі питання улагоджені і всі відповіді отримані. Що далі?

А далі треба жити. Влаштувати весілля і йти по життю разом. Чому в нашому сучасному суспільстві так люблять говорити про те, що ранні шлюби приречені на розлучення? Я, звичайно, зі статистикою не знайома, мені не цікаво. Та й потім, навіщо заздалегідь себе програмувати на негатив?

Якщо ти любиш людину, якщо ти реально оцінюєш ваші можливості, не вимагаючи від чоловіка (дружини) неможливого, якщо ти приймаєш його таким, яким він є, не намагаючись його змінити під себе, якщо ти поважаєш його, якщо ти розумієш, що не тільки в нього можуть бути недоліки, але і в тебе їх достатньо – тоді ти повинен не пробувати, а одружуватися. І не важливо, в якому віці. Головне, щоб у тебе була голова на плечах, а також, щоб батьківські плечі не боліли від твого перебування на них.

Мабуть, найважливіше – це вміння чути іншу людину. Все не так страшно. Вірніше, страшно буде тільки перший рік, може, два. Якщо одружуєшся не заради штампу в паспорті, а заради того, щоб будувати своє життя, не тільки заради себе, якщо ти одружуєшся, щоб говорити не «я», а «ми», тоді не існує ні ранніх, ні пізніх шлюбів. Є тільки сім’я. Твоя сім’я, за яку ти відповідаєш.

Тому, якщо ти ставиш перед собою питання так: «А чи варто спробувати?» Відповідь – ні, не варто. Але якщо ти думаєш, як накопичити на весілля, в якому районі краще знімати квартиру і т.д., тоді бажаю тобі терпіння, любові і взаєморозуміння в сімейному житті!

Кращі статуси вконтакті українською мовою: прикольні, про любов, про життя та багато інших статусів на кожен день!

Вас також може зацікавити:

1. Шлюб з любові… до грошей
2. Одруження на п’ятнадцять днів

Чому так відбувається? Може бути, тому що зараз з’явилися більш прості способи знайомства – через Інтернет. Онлайн знайомства дуже рідко закінчуються добре. Але, швидше за все, справа в звичайному страху. Чоловік злякався. Чого? Спробуємо розібратися.

Страх відмови

Мабуть, це найпоширеніший страх при знайомстві. Чоловік елементарно боїться, що йому відмовлять. Причому, не у м’якій формі. Він уже налаштувався, зібрав всі сили в кулак, підійшов, зауважте, на очах у здивованої публіки. А тут – на тобі, йому відмовили. Самооцінка на нулі, блиск в очах гасне, другий раз на такий подвиг він не наважиться, навіть якщо стане принцом на білому коні.

Що можна порадити жінці в даній ситуації? По-перше, навіщо вам чоловік, який боїться навіть підійти. По-друге, якщо ви йому дійсно сподобаєтеся, він не злякається. Більше того, буде домагатися вашої згоди на побачення з усіх сил. По-третє, а чому б вам самій не підійти. Зрештою, номер телефону, написаний на папері і переданий об’єкту, ні до чого вас не зобов’язує. І годі вже ламатись!

Страх згоди

Другий за популярністю страх, що виникає при знайомстві – страх згоди. Здавалося б, чого вже тут-то боятися? А ось, виявляється, є чого. Дівчина погодилася, записала ваш номер телефону, ви – її, і починається: «Дзвонити їй або чекати, поки вона подзвонить?». «А раптом вона не подзвонить?». «А раптом вона подзвонить! Що ж тоді робити? Куди її звати, про що говорити …». В принципі, мучити себе такими думками можна до нескінченності. Ні до чого, крім нервового зриву, це не приведе. Варіантів у такій ситуації може бути два. Перший – зателефонувати самому. Другий – залишити вибір за дівчиною. Захоче – подзвонить, не захоче… І таке буває. У кожному разі, очікування дзвінка від незнайомки, нехай навіть прекрасної, не варте переживань.

Страх бути осміяним

Відмова відмовою, але є куди більш неприємні ситуації. Наприклад, чоловік підходить знайомитися до дівчини, яка знаходиться в оточенні подруг. І вони, добрі і вірні подруги, вступають у діалог, всіляко висміюючи чоловіка. Погодьтеся, тут вже самооцінка впаде не тільки нижче нуля, вона нижче плінтуса звалиться. Так що краще відразу відвести чоловіка в бік від подруг, особливо якщо він вам сподобався.

Стереотипи і невпевненість

В принципі, через невпевненість і виникають всі перераховані вище страхи. Невпевненість чоловіка в собі і в своїх силах – справжнє лихо для знайомства.

Уявіть собі ситуацію: сидить за столиком в кафе красива дівчина. Сидить одна. Вже давно сидить. А ніхто до неї не підходить. Пояснити це можна елементарно – чоловіки бояться її краси, тому що відчувають себе невпевнено, «негідними» такої красуні. Звичайно, все може бути тривіальніше. При погляді на красуню у чоловіка виникають «стереотипні» думки, що вона не може бути самотня, що вона може бути примхливою фіфой, що їй можуть бути потрібні тільки гроші, що для знайомства з нею потрібен сріблястий «Мерседес» або, на крайній випадок, чорний «Бумер» і т.д.

А поки чоловіки бояться, красуня встає і на самоті йде додому, засмучена тим, що до неї ніхто не підійшов.

Та просто не хочеться

Є й такий варіант. Чоловік просто не захотів витрачати сили на те, щоб підійти і запропонувати знайомство. Помилувався і пішов. Що ж, це вже не боязнь знайомства, а елементарне небажання познайомитися з різних причин. Можливо, лінь, можливо, у нього є дівчина. Не варто засмучуватися і навіть думати про це більше хвилини.

Що ж можна зробити чоловікові, щоб перестати боятися?

По-перше, знайомитися не прямо: «Дівчина, а можна з вами познайомитися?», А під якимось приводом. Декілька смішних фраз, котрі найчастіше спрацьовують: «Дівчино, нам з вами обов’язково треба зустрітись і обговорити наше майбутнє» або «Дівчино, вгадайте з першого разу, як вас звати». Також можна задати класичне запитання «Як пройти до бібліотеки?». Можна просто запитати, де знаходиться вулиця чи метро. У відповіді на питання вам не відмовлять, а далі можна задавати навідні питання і зав’язати невимушену розмову.

По-друге, пора позбутися стереотипів! Симпатична дівчина не обов’язково розпещена дурепа. Знайомитися на вулиці або в метро – це не страшно! Дівчина не подзвонила – це не кінець світу. Повірте, без стереотипів жити набагато легше.

По-третє, намагайтеся пам’ятати, що всі страхи, невпевненість та інші перешкоди знайомству – всього лише запалена фантазія. Поки ми розігруємо в голові цілий сценарій відмови, ми накручуємо себе так, що вже ніякого знайомства не треба. А насправді, варто просто підійти і дізнатися, що буде.

Подбайте про своїх малюків – дитячий магазин Motik.com.ua для новонароджених та інші дитячі товари.

Вас також може зацікавити:

1. Чому жінки займаються сексом?
2. Велика чи невелика різниця
3. Чому батьки вживають наркотики?

Ти зустрічаєш людину, із якою хотіла чи хотів  би  прожити все життя, стати на весільний рушник і дати клятву вічного кохання перед ім’ям Господа, перед законом, перед людьми і в першу чергу перед самими собою. Та тайфун любові, щирості, вічних клятв швидко минає, і з цим просочується істина. Неодноразово мені доводилося бувати на весіллях у  своїх друзів, знайомих, і в більшості випадків було дійсно очевидно, що це любов. Та нещодавно моя давня подруга запросила мене на весілля до себе. Спочатку я була здивована, бо, знаючи її, я не могла подумати, що вона вийде заміж так рано- лише у 20 років. Та потім я зробила висновок для себе, що це дійсно кохання.

Бентежна підготовка до цього дійства породжувала все більше суперечок між нареченими.В деякі моменти мені здалося, що моя подруга взагалі відмовиться виходити за нього заміж. Але все найнесподіваніше очікувало гостей попереду. Коли наречені стояли на весільному рушнику, то між вічними обітницями прозвучала мимохіть фраза, яку, мабуть, почули не всі. « Після весілля можна було б і розлучитися!». Почути це було жахливо. Невже отак ця пара намагається зіпсувати собі життя? Одруження заради розваги чи просто так заради показухи? Це було незрозуміло. Лише вносили ясність стосунки між нареченими – вони були зовсім не схожими на стосунки двох закоханих. Вже з перших хвилин сильні почуття зникли, і своє місце зайняли лайливі пустотливі слова між ними, а також дратівливість і сльози. Відгуляли весілля, і повернулися до суворих буднів. Здавалося б, що однією із причин суперечок на весіллі були хвилювання, які властиві чи не кожній закоханій парі. І після цього повинні були б наступити спокійні будні. Та  все навкруги лише загострювало ситуацію. Виявилося, що за період їхнього щирого кохання, що тривало пів року, вони зовсім не знають одне одного, і взагалі не готові  жити разом. Все зникло, так і не з’явившись. Сумно було спостерігати за моєю подругою, коли вона намагалася все врятувати, чудово усвідомлюючи, що вже пізно що- небудь змінювати.

І так за зовсім малий проміжок часу – за 15 днів пара приймає рішення про розлучення.Чи це було правильно? Навіть не варто було роздумувати. Усе минуло так швидко, що моя подруга не могла в це повірити. Сильні почуття зовсім не були такими, та не слід на цьому зупинятися, адже життя триває. У двадцять років для молодої людини відкриті всі шляхи, і варто лише обрати. А от вибір залежить лише від нас!

Вас також може зацікавити:

1. Субкультури – можливість самореалізуватися чи втекти від світу?
2. Кейт та принц Вільям – головне одруження століття

Декілька років тому мені пощастило познайомитися з однією дівчиною. Ні, між нами не було любові, а якщо й була, то така, яка може виникнути хіба що між відданими братом та сестрою. Вона викладала англійську мову в університеті і була дещо старшою за мене. Нам пощастило перетнутися в цьому житті декілька разів, і хоча первісно це був великою мірою не наш вибір, ми про це аніскільки не пошкодували.

В ті роки ми жили поруч і багато часу проводили разом. Я пам’ятаю, як вона прагнула підтягнути мій рівень англійської, а я, страшенно ніяковіючи та червоніючи, намагався не осоромитися і наспіх видумував фрази, які тоді здавалися мені розумними. Я також пам’ятаю, як хотів здивувати її, приготувавши вечерю, але щось пішло не так, і яєчня вибухнула прямо в мікрохвильовій печі. Дізнавшись про це, вона лиш співчутливо посміхнулася. Я був дуже здивований – мені здавалося, що подібне могло лише засмутити її.

Дещо пізніше ми вирішили покататися в парку атракціонів. Дібравшись до чортового колеса, ми сіли в кабінку. Щоб не випасти, необхідно було опустити металевий поручень. Але я знов дав маху і, опускаючи, сам себе вдарив цим поручнем по голові. Пригадую, як боляче це було – я ледве не знепритомнів, світ раптово зблякнув й окремими деталями пішов обертом в очах… Але я не міг видати себе, не міг допустити, щоб вона все зрозуміла і побачила мою слабкість.

-          Все добре? – спитала вона стривожено. На її обличчі був такий вираз, наче це вона вдарилася, а не я.

-          Так, все добре, – здавлено й тихо промовив я.

Я все ж таки впевнив її, що ми ще можемо покататися, і поки вона вивчала з висоті околиці та співчутливо дивилася на мене, я намагався перебороти, подолати власний біль. Через декілька днів ґуля без наслідків зійшла, але я ніколи не забуду тієї миті, коли зрозумів, що справжньої Жінки має бути вартий лише справжній Чоловік, який може терпіти пекельний біль, давати руку допомоги, розуміти і прощати, якщо це необхідно.

Потім у нас було ще багато прекрасних моментів. Ми могли бачитися лише декілька разів на рік, але незмінно прекрасно проводили цей час – дивилися разом фільми, відвідували зоопарк, гуляли містом, каталися на роверах. Вона дійсно створювала враження сяючої людини, неймовірно щирої, доброї та розуміючої. Будь-які нові витівки лиши підігрівали її інтерес до життя, і своїм ентузіазмом вона воістину могла заряджати всіх довкола…

Розлучаючись в останній раз, я очікував, що наші життєві шляхи ще не раз перетнуться.

Одного разу, через півтора роки мені подзвонили й повідомили – її більше нема. Смертельна хвороба забрала її, залишивши на руках її батьків двох ще зовсім маленьких близнят. Один дзвінок змінив все рівно в одну мить. Раз – і частина мого життя залишилася навіки лише в моїй пам’яті.

Кожного разу, коли я її пригадую, я дорікаю собі за те, що не дзвонив їй; що був недостатньо уважним; що наївно вірив в майбутнє, в якому ми мали ще не раз побачитися. Зараз, ще через декілька років, мені більше не хочеться повторювати ті самі помилки і знов мучити себе цим. Лише одна мить навчила мене тому, чому деколи може навчити лише ціле життя – цінити те, що є зараз. Я не хочу більше витрачати час на те, що насправді не є важливим. Не хочу більше шкодувати про загублені можливості і не зроблені, не сказані речі. Завдяки цьому я зрозумів, як потрібно цінити свою родину, своїх друзів і все, що в мене є зараз. І лише серце стискає від того, що усвідомлення таких здавалося б очевидних речей деколи варте таких великих жертв.

P.S.: Друзі, будь ласка, якщо вам сподобалася ця моя реальна розповідь, проголосуйте за неї, залишивши коментар на Facebook-сторінці тут. Мені необхідно набрати буквально 100 голосів. Буду вам дуже вдячний!

Вас також може зацікавити:

1. Життя йде шкереберть – рухайся далі!
2. Для чого хлопцям дівчата?

Подейкують, начебто шлюби за фінансовим розрахунком міцніші за ті, що народжені щирою любов’ю, оскільки першим не загрожує матеріальна небезпека. Ну і гроші для декого – сильний аргумент, щоб прив’язати до себе людину.

Рожеві окуляри почуттів

Розберемося по порядку. Що таке любов у 18 ​​років? Вибух пристрасті та гормонів, водоспад емоцій. Розумовий процес вимикається повністю, як кажуть на очах “рожеві окуляри”. Якщо все добре, проходить якийсь час – весілля. Що відбувається з тією любов’ю що було до того, де ж ті “рожеві окуляри”? Вмикається мозок, і ось тут, молодята починають помічати всі ті недоліки, які природно є у всіх, але мозок затуманений надлишком гормонів, які викидалися в кров. Мозок вперто не бачив, або не хотів бачити всього того, що дратує на даний момент. Любов пройшла. На зміну їй, дуже часто приходить нетерпимість один до одного і чим далі, тим більше. А результат – розлучення. Багато хто може не погодитися зі мною, але найчастіше саме так все і відбувається серед молодих пар.

Тверезий розрахунок

Ну, а що ж тоді шлюб за розрахунком? Я не стану говорити, що дуже добре створювати сім’ю, розраховуючи лише на якісь додаткові матеріальні блага, які можна отримати разом зі штампом у паспорті. У моєму понятті, тверезий розрахунок до весілля, це не стан божевільної закоханості, а почуття поваги, гордості за свого коханого, прагнення допомогти у будь-якій ситуації, розуміння і прийняття способу життя іншого, обдумане і повне. Ну, а де ж тут розрахунок, а розрахунок в тому, що не варто закривати очі на деякий недоліки і думати, що все само собою пройде. Треба тверезо все розраховувати, обдумати і не сподіватися, що обранець або обраниця, після весілля усвідомить свої помилки і виправиться.

Якщо все холодно

Що слід пам’ятати дівчатам, які готові погодитися на вигідні, проте дещо холодні стосунки? По-перше, не завадило б знати, що світ побудований на принципах рівноваги: усі ваші вчинки, хороші чи погані, мають здатність бумерангом повертатися до вас самих. Тож якщо ви когось використовуєте для особистої вигоди, будьте готові, що колись із вами хтось так вчинить, розплатившись. Також пам’ятайте, що погодившись на розрахунок без почуттів, ви відрізаєте собі шлях до любові, пристрасті і так далі. Надто легковажно і ризиковано думати, що «стерпиться – злюбиться», хоча, ясна річ, кожний випадок індивідуальний. І ще: легше заробити гроші, маючи любов, ніж навпаки. Добре подумайте, чи варто розмінювати своє життя на ювелірні брязкальця і круті джинси.

Цікаві факти про шлюби за розрахунком

У Стародавньому Римі батьки займалися пошуками підходящого нареченого вже незабаром після народження дівчинки. Сенека писав про те, що батьки сімейства вибирали іноді невідповідних чоловіків, бо ретельніше вибирають худобу і рабів, а про всі недоліки майбутньої дружини наречений дізнається лише на весіллі.

Відома курйозна історія, пов’язана з підготовкою вінчання англійської королеви Єлизавети і грецького принца Філіпа. Фата нареченої, декорована білими орхідеями, виявилася такою важкою, що діадема  розламалася на дві частини. Фату швидко «полегшили», а діадему полагодили.

Шлюбний договір у Стародавньому Римі не був обов’язковим , однак часто складався, оскільки  він регулював питання, пов’язані з приданим і формальностями його виплати у випадку розлучення. Під час весілля договір зачитувався вголос, а потім десять свідків ставили свої печатки. Шлюбний контракт складався на табличках, жодної з яких не збереглося. Збереглося кілька шлюбних договорів (з Єгипту, I століття н. е.), написаних на  аркуші папірусу, на яких вказані всі прикраси та одягу нареченої, що складали її придане.

Качественная и доступная организация праздника и организация корпоративов от Холидей Сервис.

No related posts found