Інтернет-журнал для молодих і кльових » Кіно

Духовне кіно від Харківської ФРІ

frikha — Mon, 05 Dec 2011 23:30:02 +0000

Духовне кіно – новий проект Харківської ФРІ, своєрідна відповідь на появу різноманітних за якістю та специфікою кіноклубів.

Духовне кіно – це не голівуд, не артхаус, не класика. Це – фільми, які змушують людей замислитися над собою, над своїм внутрішнім світом, призначенням і можливостями. Духовне кіно спонукає діяти, творити, жити і дихати на повну!

Крім фільмів, проект ДК – це ще й дискусія, під час якої можна поділитися враженнями, думками, ідеями, які виникли при перегляді фільму. Для когось дискусія стане приємним бонусом, але участь у ній не обов’язкова, бо для деяких глядачів важливо після перегляду заглибитися у себе, побути наодинці, подумати… Головним змістом проекту ДК лишається фільм.

Отже, 07 грудня о 19.00 запрошуємо вас до молодіжного центру OST* на перегляд другого фільму, який буде продемонстровано в рамках проекту Духовне Кіно. Цим фільмом буде надихаюча історія з життя під назвою “Тепер я йду у дику далечінь” (Into the Wild).

“Тепер я йду у дику далечінь” – це красиво показаний духовний шлях розвитку людини, осмислення себе, і те, через що при цьому треба неодмінно пройти. Це – справжня історія з життя простого парубка, який вирішив полишити усі суспільні блага і вирушити автостопом на Аляску, щоб зануритися в дику природу. По дорозі парубок знайомиться з різними людьми, які своїми діями та розповідями так чи інакше впливають на його життя . Ця подорож, дала головному героєві те, чого він хотів -хоч трішки зрозуміти себе і цей світ. Фільм насичений мудрими думками, які змусять вас замислитися над своїм життям, пріорітетами та призначенням.
Фільм демонструватиметься в українському перекладі.

Вхід вільний. ВИХІД -добровільний внесок за комунальні послуги у молодіжному центрі OST – 5 грн.

*Молодіжний центр OST знаходиться у приміщенні колишнього арт-кафе “ОстаNNя Барикада” за адресою вул. Сумська 73/75 (підвал поряд з крамницею “Михаїл Воронін”).

З питаннями звертатись до Шигімаги Антона

Вас також може зацікавити:

Французькі короткі метри від Wiz Art

Jul Ro — Tue, 15 Nov 2011 00:49:16 +0000

Зазвичай у четвер, раз на місяць, а то й частіше, можна подивитись у Львівському Палаці Мистецтв та у кінотеатрі «Жовтень» міста Києва короткі метри від Wiz Art. Цього разу вони були французькими. Шість історій різних режисерів, що не об’єднані спільною темою.

«Я МОГЛА Б БУТИ ВАШОЮ БАБУСЕЮ» Бернар Тангі – це була четверта короткометражка по рахунку, але хочу розпочати саме з неї. Це правдива історія про перспективного адвоката, що випадково на вулиці Парижа біля свого дому звертає увагу на жінку, що просить милостиню. Він йде додому й уві сні бачить на скільки ця пані-безхатченко схожа на його рідну бабусю. Наступного ранку він робить для неї табличку «Я могла б бути вашою бабусею» і ставить біля коробки для монет. Надпис допоміг, і вже за кілька днів з ним стоять всі члени родини бабусі, що були румунами. Тому хлопець починає робити таблички для всіх, хто потребує, але з різними надписами. До нього навіть приходять додому з таким проханням. Це історія небайдужої людини до суспільства та вихід її за власні рамки кар’єризму. Найцікавіше, що герой до сьогодні пише ці таблички.

К’яра Мальта, спеціально запрошена гостя до Львова, відкрила показ своїм фільмом «В ОЧІКУВАННІ ЖІНКИ». Це розповідь про уособлення себе дівчиною – коли саме це настає, як дівчата відносяться до власного тіла, скільки надають цьому значення у спілкуванні з чоловіками. Це історія від народження самої жінки, потім – її дітей, і аж до менопаузи. Якщо жіноча половина залу сприймала це як об’єктивно присутнє в кожній із нас, то в цей час хлопці закривали очі і вуха і просили сказати «коли це все закінчить».

«КОРПОРАЦІЯ ЖІЛЯ» Віаннe Мервія – це «репортаж» з ферми пана Жіля, що замість курей вирощує істинних французів, а саме – парижан. Вдома біля телевізора у фермера портрет Шарля де Голля, схожі на радянські килими на стінах, радіоприймач, одним словом – все як у справжнього селянина. iPhonе тут – як зерно для птиці, як приманка, і щоб його отримати «кури-парижани» виконують забаганки фермера. Кінцево пан Жіль робить із них консерви,і постачає на китайський ринок.
«ДРУГИЙ ПОРІГ» Лоїка Ніколофа – це проміжна станція між смертю і дорогою далі, місце, куди попадають люди, які щойно померли. Вони мають вибір – або залишитися у цьому проміжному пункті, або рухатися далі. За кожною з померлих душ усюди ходить охорона на вигляд як міми – вони не розмовляють, не видають емоцій, ніби і не мислять, а просто ступають куди і померлий. Тут існує і секс, і дружба, і навіть псевдо лідери, які агітують залишатись назавжди. Герої можуть бачити своїх рідних, слідкувати за ними, що і не пускає їх рухатися далі.
Щоб дізнатися чи є ще щось після смерті мешканцям проміжного світу потрібно зробити безглуздий вчинок – піти в море, просто зайти у воду і рухатися доки не зникнеш. Охорона за тобою вже не піде – вони води бояться.
Від «ІСТОРІЇ А» Андре Кавайє чекали значно більшого. Це ще один любовний трикутник. Дівчина пориває стосунки з чоловіком (у супроводі банальних запитань «але ж між нами було стільки всього хорошого», «і це кінець?»), а опісля приходить її коханка і сценарій повторюється з самою ж героїнею.
«РЕВНОЩІ» Бібі Насері – це справжній саркастичний чорний гумор про кілька вбивств на ґрунті ревнощів. З фразою, завченою від психолога, «я їй довіряю, вона кохає тільки мене» чоловік вбиває коханця жінки (що потім ним не виявився). Коли він пакував його труп у машину , їх побачив сусід, тому герой вбив і його. Зайшовши у квартиру дружина сусіда впала з балкона прямо на прибиральницю і двоє вони теж загинули. А виявилось, що коханець – насправді рідний брат, якого щойно знайшла героїня.
Що найголовніше у всіх короткометражках – вони «кричать» про речі, як нас оточують значно голосніше, ніж повні метри, роблять це швидко і лаконічно, можуть залишити загадку, можуть її розкрити, але точно викличуть гору емоцій. В кожного – різну.

P.S. Сейчас в интернете достаточно много кулинарных сайтов, которые учат готовить все будь то вторые блюда рецепты которых можно там найти, или сложные десерты – неважно, главное желание обучаться.

Вас також може зацікавити:

“Три метри вище неба” – вишукане іспанське кіно

Аліна Кучма — Wed, 12 Oct 2011 15:45:55 +0000

7 жовтня у затишній сінематеці кінотеатру “Київ” відбувся прем’єрний показ кінофільму “Три метри вище неба” іспанського режисера Фернандо Ґонсалеса Моліни. В Іспанії ця картина спричинила неабиякий фурор, і незабаром її побачать українські глядачі.

На перший погляд, історія досить проста. Зразкова школярка з багатої родини закохується у харизматичного розбишаку з мотоциклом, сумними очима і тарганами в голові. Аче (Маріо Касас) не визнає законів суспільства і не бажає жити за родинними правилами, і поряд з ним спокійна красуня Бабі (Марія Вальверде) стає справжнім жахіттям для своїх батьків та вчителів. Аче випускає пар у бійках та на нелегальних перегонах, а Бабі на знак протесту ігнорує школу та всі повчання матері і тікає з коханим.

Герої фільму Аче (Маріо Касас) та Бабі (Марія Вальверде)

Про таке кохання мріють всі дівчата, хоча у старших глядачів деякі сцени викликали посмішку, мовляв, так в житті не буває. Гарна операторська та режисерська робота та вродливі актори також доповнили цю ідеальну картину. Однак, як відомо, не може щастити завжди. Романтична історія кохання підлітків наповнюється дорослими проблемами. Раптом щось перемикає, і, хоча закохані аж ніяк не заслужили такої долі, в їх життя втручаються нещасні випадки, які навіть у присутніх на показі скептиків викликали сльози. І, хоча спочатку фільм і здавався солодкою історією кохання, яка обов’язково закінчиться добре, згодом стає зрозуміло, що це не той випадок.

Сказати, що акторський дует спекотного красеня Маріо Касаса і чарівної Марії Вальверде неперевершений – це пнесказати нічого. Поєднання гарної зовнішності з відмінною акторською роботою – рідкісне явище в сучасному європейському кіно і коли з ним стикаєшся, то це приносить безперечне задоволення.

Загалом, фільм дуже яскравий і, безсумнівно, він запам’ятовується. Фільм не відпустить свого глядача навіть після фінальних титрів. Не дивно, якщо виникне бажання подивитися його ще раз уже вдома, поруч з коханою людиною.

Через тиждень на сайті буде опубліковано ексклюзивне інтерв’ю з Маріо Касасом, котрий зіграв у фільмі одну з головних ролей. А зараз, перегляньте трейлер фільму.

Інтернет-журнал MOLODI інформаційний партнер фільму в Україні.

Вас також може зацікавити:

Останній танець Філіпіни Бауш

InfernaLuna — Tue, 20 Sep 2011 16:45:23 +0000

Красивые крылатые фразы – афоризмы. На сайте вы найдете афоризмы про любовь, счастье, боль, жизнь.

Є принаймні три речі, за які можна незлюбити документальне біографічне кіно. По-перше, нестерпно великий хронометраж. По-друге, чергування «німих» хронік та інтерв’ю сучасників, повністю зосереджених на ностальгії за власною молодістю. По-третє, у кінці фільму Ви так і не відчуєте, якою Людиною була досліджувана режисером постать.

Закоханий у постановки фрау Бауш, Вім Вендерс ще у 80-тих міг створити класичний біографічний фільм, проте вирішив піти іншим шляхом. Роками митця обмежувала відсутність потрібної технології. У появі 3D він побачив засіб, здатний передати сутність танцювального театру. “Я був упевнений, що 3D і танець створені одне для одного. І я не розчарувався,” – розповів він в інтерв’ю для The Sunday Times.

«Піна» – це фільм для Піни Бауш від Віма Вендерса й «Танцтеатру Вупперталь». Головна героїня померла за кілька днів до початку зйомок. Режисер хотів закрити проект, проте танцюристи наполягли на продовженні роботи. Для трупи кіно було єдиною можливістю попрощатися з людиною, що за більш ніж 20 років існування театру стала їхньою матір’ю, востаннє поговорити з нею мовою універсальною й водночас специфічною, мовою танцю.

Піна – це танець, це експресія, це Всесвіт, втілений у русі. Театр був її життям і дослідницькою лабораторією. На сцені серед руху шукала вона власне пояснення любові, свободі, боротьбі, горю, радості, красі, силі. Незвичне бачення постановки, тонкий психологізм і спостережливість робить Піну не тільки особливою і химерною, а й зрозумілою, варто лише відкрити серце назустріч її світовідчуттю.

Завдяки 3D технології кіно перетворилося на театр. Ми відчуваємо магнетизм та емоційність хореографії. Проходимо разом з танцюристами між завісами, приєднуємося до загального хороводу, ухиляємося від крапель води, що летять зі сцени. Ми – глядачі і учасники останньої вистави Піни Бауш.

Фрагмент з фільму "Піна"

Як і кожну оповідь, «Піну» можна розділити на три частини: зав’язку – пролог з «Гвоздик», кадри із репетицій театру, інтерв’ю акторів; основну частину – уривки з постановок «Кафе Мюллер», «Повний місяць», «Весна священна», «Танці мрій»; і кінцівку – своєрідну надгробну промову – танець на вулицях Вупперталю. Ці частини строго не слідують одна за одною, а вплітаються у фільм по мірі яскравості, напруженості, складності, слідують ритмові, заданому Вімом Вендерсом. Так, репетиції театру спливають серед сценічних постановок, а інтерв’ю пояснюють суть епітафій. Кожна постановка в «живих» декораціях – слово пам’яті, іспит на засвоєння останніх настанов майстра. Всі її «діти» різні: за віком, національністю, темпераментом, та кожному вона допомогла відчути свою цілісність та унікальність. Когось навчила кохати і довіряти, божеволіти й шукати себе, інших – боротися і бути сильним у своїй тендітності. Танцюючи, вони дякують їй за уроки життя.

У фіналі, як і годиться в театрі, головна героїня виходить на поклін. Танцює останнє соло, що завдяки її «дітям», Вімові Вендерсу та 35-тиміліметровій плівці житиме в пам’яті мільйонів людей, яким не пощастило побачити Піну Бауш за життя. Прем’єра фільму в Україні відбулась 15 вересня.

Вас також може зацікавити:

Гаррі Поттер – усе закінчилось

Тарас Семенюк — Fri, 15 Jul 2011 12:31:32 +0000

15 липня відбулась світова прем’єра завершальної частини історії про хлопця-чаклуна. Книгу “Гаррі Поттер та Смертельні Реліквії” було вирішено екранізувати в двох частинах ще 6 років тому. 2 частина вийшла в модному форматі 3D, але фільм було конвертовано, а не знято в тривимірному форматі, що вплинуло на його якість. Якщо ж порівняти “Трансформери 3“, що побачили світ декілька тижнів тому, то якість 3D Гаррі Поттера не вражає.

Фільми про Гаррі Поттера найбільш комерційно успішні за всю історію світового кінематографа. Тому конвертація в 3D була лише примхою сучасних технологій. Все ж таки, головною інтригою залишалась розв’язка історії у фільмі. Звичайно, що ті, хто прочитали книгу відслідковували точність сюжету та описів. Але й вони очікувати не могли, що фінальна глава книги на екрані триватиме не більше 5 хвилин.

А починається друга частина тим, чим закінчилась перша – Волдеморт відкриває могилу Дамблдора і дістає його магічну паличку, щоб знищити Гаррі Поттера. Ось тут і починається фінал. Все руйнується, зло веде війну з добром. Гаррі та його друзі продовжують полювання за смертельними реліквіями, щоб покінчити з Волдемортом. Незрозуміле стає на свої місця і ми дізнаємось, хто з героїв зрадив Гаррі Поттера, а хто навпаки – допомагав йому протягом усього шкільного життя, перебуваючи на стороні зла до останнього моменту.

Не обійшлося без поцілунків. Не розумію для чого вони в цьому фільмі. Хоча зрозуміти можна та поцілунки були короткими, недоречними, що мені складно повірити в їх справжність. Все ж таки світ театр, а ми в ньому…

Не хвилюйтесь, бо все закінчиться добре. Не дарма ж кіно знято за гроші голлівудського лейблу, в кращих традиціях. Перед тим, як ви почнете радіти, доведеться пустити сльозу під час декількох справді сумних сцен. Після перегляду фільму розумієш, що все закінчилось і залишається лише подякувати Джоан Ролінг та всім іншим за історію про чаклуна Гаррі Поттера, що 10 років причаровувала своєю магією мільйони прихильників, що відвідували кинотеатры киева та інши заклади по всьому світу.

Якщо ви бачили попередні фільми, то вам треба обов’язково переглянути останню частину в кінотеатрі. Формат обирати вам. Запрошуємо друзів та мерщій за квитками!

Вас також може зацікавити:

Темна сторона трансформерів

Урмак — Thu, 30 Jun 2011 06:10:09 +0000

Аквариумный набор dennerle nano cube complete – лучший выбор для начинающего аквариумиста! На сайте огромный выбор оборудования для аквариума.

29.06.2011 в Україні стартував показ стрічки “Трансформери 3: Зворотний бік Місяця”, як вже стає загальноприйнятною - у форматі 3D. Не пошкодувавши грошей я все ж пішов на показ у прем’єрний день, і забігаючи на перед скажу, ні краплі не каюсь у скоєному. Навіть якщо це було не в львівському кінотеатрі торговельно-розважального комплексу “Kinda Close Leopolis”, як говорить один шановний кінокритик ;)

Третіх трансформерів дуже очікував, настільки, що проторочив друзям всі вуха цим. Підстав для цього було декілька. Для початку, попередня частина привчила дивитись фільми в кінотеатрах, хоча б через звуковий супровід, ефект оточення і чудову атмосферу, створюваному іншими глядачами(це вже як пощастить). А звук у Трансформерах заворожує вже при появі зображення емблеми Paramount. По-друге, продовження історії про автоботів та захопливі трейлери виглядали багатообіцяюче. Принаймні найменше очікування справдилось — батькам Сема Вітвікі не відведено настільки багато екранного часу, як в другій частині, коли там круте мочилово й ці придурки посеред кадру лізуть куди їх не просять. Це найбільше бісило, й схоже сценаристи не ризикнули повторити такий прийомчик знову. Дяк їм за це.

Сюжет — це річ за яку у рецензіях свіжих фільмів авторам ламають руки, тож намагатимусь зберегти собі здоров’я, а глядачам — захоплення від перегляду стрічки. А там є чим замилуватись, навіть відкинувши неймовірні спецефекти. Поки не визначився чи заносити до останніх крихітку Роуз Хантінгтон-Уайтлі, що грає нову подружку головного героя — Сема. Хоча їй достатньо робити красиві рухи красивим тілом, але щось в ній таке є. Вона не тільки крутить хлопцем, а ще й усіма хто їй трапляється на шляху, в тому числі й десиптиконами. Вони ж залізні, чим вона їх могла взяти?

Можна подумати це фотосет. Насправді це реальний кадр з фільму.

З дрібних недоліків можу відмітити автобота-професора з відповідним йому пенсне діоптрія +5 та лисиною до шиї, котрий дає декілька гаджетів у поміч Сему та Ко. Невже прибульці з таким інтелектом і рівнем розвитку технологій аж настільки банальні, щоб не можна було це вплести у сюжет якось плавніше.

Та це вже придирки, бо у фільмі купа жартів, навіть…тс… про шлеперів :) Схоже мем прижився, а команді української озвучування як завжди п’ятірка з жирнючим плюсом за чудову роботу. До речі, а це вже третя причина піти в кіно.

Розкриваючи спойлер, можна додати що в стрічці є також Чорнобиль. Хто дивився Ґодзіллу, відчує легке дежа-вю. Навіть черв’ячки будуть. Один :) Ну все-все більше ні слова. Ну окрім вступної частини фільму, що заслуговує окремої згадки. Неймовірні краєвиди Кібертрону, викликає одне відчуття — Матриця програє Трансформерам, хоч щось від першої таки тут є. А історія висадки людей на Місяць вдало поєднана з кінохронікою чи імітацією під неї, сюди ж приплетено вбивство Кеннеді, теорія світової змови й ще купа всякого. Для легковірних існує небезпека купитись. Принаймні, я купився на чудовий фільм.

Вас також може зацікавити:

Фільми, що змушують жити

Юлька Гриценко — Wed, 08 Jun 2011 05:00:55 +0000

Як би ми не кричали про любов до українського (в когось — російського), але американський (японський, французький, італійський) кінематограф нічим не бідніший (і в жодному разі не гірший) від нашого рідного. Саме американські комедії змушують нас повзати по підлозі зі сміху, саме американські мелодрами викликають в нас сльози і саме американські фільми жахів чомусь нас більше не лякають (ми наперед знаємо, хто кому і чим в результаті вкоротить життя). Однак, мова піде не про останні. Пропоную на розгляд кілька якісних зарубіжних фільмів, які, так чи інакше, повертають тобі любов до життя, дозволяють просльозитись і змушують нарешті почати цінувати те, що в тебе є.

Куди приводять мрії” (What Dreams May Come) — стрічка для тих, хто вірить в життя після смерті. Неперевершена гра акторів і всіма обожнюваний Робін Уільямс доведуть вам, що дива трапляються, а кохання проходить будь-які бар’єри. Здавалось, це неможливо — той, хто потрапив у рай, готовий побачити пекло, переслідуючи благородну мету — зустрітись з земним коханням. Не раджу дивитись тим, хто не контролює своїх емоцій.

Щоденник пам’яті” (The Notebook) — фільм з глибоким сюжетом і романтичним наповненням. Хіба знайдете щось краще — у домі престарілих чоловік читає дружині історію їхнього життя, яка розгортатиметься не так, як ви собі уявляєте. Миті, сповнені щастя, хвилини болю, моменти розчарування і ненависті до життя, спроби довести собі і всьому світові, що зможеш жити далі — все це знайдете у “Щоденнику пам’яті”.

Марлі і я” (Marley & Me) — романтична історія для тих, хто не вірить у світлі почуття тварин і до тварин. Молоде подружжя переїздить в інше місто. Першим кроком до нового життя стає купівля собаки, яка уособлює кохання, ніжність і довіру. Марлі стає не лише домашнім улюбленцем, а й незамінним членом сім’ї, який також потребує любові, уваги, догляду та розуміння. Однак розуміємо, що нічого вічного немає.

Прикинься моею дружиною” (Just Go with It) — відео про те, що з долею не можна в жарти грати, бо та завжди має козир за пазухою. Молодий пластичний хірург просить колегу по роботі прикинутись його дружиною, аби звабити іншу. Кумедні ситуації, викликані постійним обманом — лише маленька частина ізюминки цього фільму. Сміх, плач, поцілунки, поцілунки і ще раз поцілунки! Пластичний хірург не замислюється над тим, що “оперує” власне життя, вносячи в нього зміни. Чоловік і не підозрює,наскільки глибокими є його почуття до співучасниці обману.

Пробач, але я тебе люблю” (Scusa ma ti chiamo amore) — стрічка, яка доведе вам, що різниці у віці не існує, не відчувається вона ані фізично, ані духовно. Герої фільму — люди з прямо протилежними поглядами на життя, однак вже після першої зустрічі розуміють, що все не просто так. Сюжет містить всобі і дружні стосунки, і подружні, і стосунки між закоханими. Висміювання зради — безперечно додає плюсів до рейтингу стрічки. Фільм навчить вас не боятись і доведе, що сміливі завжди мають щастя.

Звісно, список можна продовжувати. Більше того, у кожного з нас повинен бути свій список фільмів, які щось залишили у свідомості. Адже всі ми різні, вгодити всім одразу — неможливо. Джон Мільтон казав, що “здорова їжа для хворого шлунку — те саме, що й нездорова”. Сказала б дещо по-іншому: немає поганих фільмів, є голови, які їх не сприймають. Отож, берімо від фільмів все корисне, а від життя — все.

Ваша Ю.

P.S. Пам’ятайте, про те, що фільм — вигаданий світ. Поза монітором вас чекають ті, хто насправді вас любить…

Советуем для офиса или дома. Заправка картриджей, а так же купить картридж в компании Dataprint. Бесплатная доставка при заказе товара от двух единиц!

Вас також може зацікавити:

Що подивимось? Рекомендую фільми

Іван Подібка — Thu, 10 Mar 2011 16:25:06 +0000

Чи часто бувала у вас така ситуація, коли хотілось би подивитись хороший фільм, але перебираючи купу дисків чи файлів на вашому комп’ютері ви доходите висновку, що подивитись нічого? Думаю, що така пригода спіткала кожного і не раз. І часто буває так, що ми скоріше послухаємось чиєїсь поради у перегляді якогось фільму ніж послухаємо себе. У мене таке відбувається часто, адже фільм, який мені порекомендував друг, я буду подивитись охочіше, ніж вирішуючи сам. Тому цей пост буде присвячений темі – що подивитись у вільний час. Отож приступаємо до діла.

Почнемо наш огляд з відомого останнім часом фільму «Король каже / The King’s speech». Цей фільм на останній церемонії вручення «Оскар» отримав чотири статуетки, причому одна з них – нагорода за «Найкращий фільм». Історичний фільм про британського герцога-заїку який раніше став британським королем Георгом IV. Жахливе заїкання герцога не дозволяло йому говорити промови на людях. І він звертається до неординарного логопеда – Лайонела Лога. І він у цьому йому допомагає. Фільм цікавий, не дуже насичений подіями, зате пронизаний ідеєю. Приємне нагнітання емоцій також присутнє. Кінцівка очікувана, але і нудною вона вам не здасться, зате вона може викликати у вас емоції співпереживання з героями. Звук і якість фільму – на висоті. Та й скажу, що не дарма цей фільм отримав свої Оскари – було за що.

А цей фільм вже із ряду моїх улюблених, а саме «Хатіко: найвірніший друг /Hachiko: A Dog’s Story».>Фільм знятий на основі реальних подій, які проходили в Японії в 20-х роках, коли після раптової смерті хазяїна собака 9 років приходила на вокзал, щоб зустріти свого господаря. Зараз на цьому місці де собака вичікував свого господаря стоїть пам’ятник. Дуже емоційний фільм. Після перегляду цього фільму можуть мимоволі потекти сльози від співпереживання. Сюжет простий але заставляє сильно задуматись над справжньою вірою, вірністю і любов’ю. Якщо ви його ще не подивились або хочете подивитись ще раз – дивіться, не пожалієте.

Неординарний сценарій і ідея лягли в основу фільму «Загадкова історія Бенджаміна Баттона/The Curious Case of Benjamin Button». Людина народжується у 80 років і… починає молодіти, проходячи зворотній процес. Життя Бенджаміна насичене подіями, які ні один в житті не зміг би собі представити. В його дивному житті було все: здобуття любові, яку він і втратить, радість і смуток, і навіть почуття життя поза часом. Оригінальність сценарію і сюжету, і сама якість фільму затягнуть вас майже на 3 години перегляду хорошого фільму.

І останній на сьогодні фільм який варто подивитись це «Штучний розум/Artificial Intelligence: AI»Стівена Спілберга. Події у фільмі відбуваються у далекому майбутньому. Це історія про хлопчика робота, якого запрограмували любити. Любити безкорисливо. Але сім’я, яка взяла його до себе була не готова прийняти його, і він після цього попадає до небезпечного світу – світу реального життя. І він пускається у пошуки дивної феї, яка б зробила з нього справжнього хлопчика. Цей фільм моментами нагадує про Піноккіо, з тією відмінністю, що цей робот майже як справжня людина. Досить філософський фільм, втім це і не дивно, бо режисер Стівен Спілберг. Цей фільм підійде для тих, хто любить фільми з глибокою думкою і не чекає чогось від фільму аж надто особливо.

І на цьому сьогодні все. Якщо будете мати вільний час, то варто подивитись вищеописані фільми. Але в кожної людини свої смаки і уподобання, і вам вирішувати що сподобалось, а що ні. Тож приємного перегляду!

Купить дешево строительные материалы: кирпич облицовочный, газоблок, керамоблок, бетон, утеплители.

No related posts found

“Трон”: коли майбутнє стає минулим і впливає на сьогодення

NicKeLas — Wed, 29 Dec 2010 22:38:20 +0000

З дня на день в різних містах України відбудеться прем’єра одного з найочікуваніших блокбастерів року, та ще й у 3D та в Imax 3D. Мова йде про фільм «Трон: Спадок», але більшість людей і гадки не мають, що значить ця назва і про що взагалі фільм. «Трон: Спадок» – продовження фільму «Трон», що вийшов у далекому 1982 році, зробив декілька революцій в сфері візуальних ефектів та став культовим, коли мене ще й на світі не було.

Сюжет для того часу був також досить іноваційним: один із творців комп’ютерних ігор, майстер своєї справи Кевін Флінн намагається виправдати своє ім’я та отримати можливість знову працювати в компанії, головою якої він міг би бути, якби один із її робітників не присвоїв собі його досягнення. Незаконно проникнувши в одну з лабораторій компанії, Флінн стає жертвою використання комп’ютером одного з найновіших приладів і потрапляє в віртуальний світ, в якому живуть хороші та погані програми. Об’єднавши зусилля із декількома програмами, він вирушає в небезпечну подорож з метою знищити програму Майстер-Контроль, що контролює діяльність всіх програм і навіть планує розширити свою владу на реальний світ. Ключову роль у виконанні цієї місії грає програма на ім’я Трон, яку написав знайомий Флінна для подолання програми Майстер-Контроль.

Хоча історія доволі проста для сучасного глядача, описати її повністю зрозуміло доволі важко, краще дивитись фільм. А все тому, що творці змогли показати доволі цікавий та новий світ із своїми законами та термінами, котрі насправді є легкими для розуміння та чудово сприймаються при перегляді. Надзвичайним плюсом для фільму є ще й той факт, що більш ніж 2/3 подій відбуваються саме у віртуальному світі, що сприяє ретельнішому полибленню в цей екзотичний цифровий вимір.

Коли я вперше побачив кадри з фільму, то вирішив, що не зможу дивитись його без сміху: адже за майже 30 років спецефекти еволюціонували і стали виглядати надзвичайно реалістичними. Однак я помилявся: деяка мальованість та артифічність лише сприяла кращому баченню віртуального світу, котрий все ж створений людиною, але від нашого світу відрізняється. Нажаль, про створення фільму мені відомо дуже мало, але ось декілька цікавих фактів. Всі події у віртуальному світі знімали на чорно-білу плівку, а потім збільшували кожен кадр і розмальовували його вручну. І вийшло дійсно вражаюче, я очей не міг відірвати від усіх цих переливань фарб на костюмах персонажів. Що ж, аніматори «Дісней» не підвели.

Також доволі захоплює той факт, що саме в цьому фільмі було показано перше змодельоване на комп’ютері обличчя. І хоча воно намальовано досить примітивно, це не відміняє новаторства фільму, котрий пізніше навіть номінували на «Оскар» за візуальні ефекти. Проте золоту статуетку «Трон» не отримав – критики мотивували це тим, що використання комп’ютера для створення візуальних ефектів є нечесним. А ще при перегляді мене вразив сенсорний інтерфейс на одному з головних комп’ютерів. Така реалітичність була досягнута шляхом встановлення проектора за темним екраном. Отож фільм у свій час виглядав доволі футуристичним, проте навіть у наш час йому є чим вразити глядача, якщо той цього забажає.

Гру акторів хвалити не вийде, в фільмі немає сцен, необхідних для розкриття їхнього потенціалу. Проте молодому Джефу Бріджесу вдалося створити образ хвацького програміста, котрий все ж може прикувати увагу глядача до екрану своїми гримасами. Ну і якщо у Вас є можливість, дивіться фільм на мові оригіналу, бо коли я вдруге переглядав його вже в дубляжі, то картина втратила суттєву частину свого шарму.

Мені важко зрозуміти, чому я дізнався про цей фільм лише минулого року і не бачив його по телебаченню. Адже, не зважаючи на малі касові збори та застарілі спецефекти, фільм став культовим, в ньому безліч піонерських ідей та фантастичних об’єктів, здатних вразити глядача. І коли я дізнався, що «Дісней» вирішив реалізувати потенціал картини за допомогою новітніх технологій, знявши сіквел, я був на сьомому небі від щастя: концепт-відео показало, що всесвіт Трона став ще виразнішим, проте тепер крім гри яскравих кольорів додали ще контраст та глибину кольору, що створило надзвичайно стильну та чаруючу око картину. Та, навідміну від оригіналу, продовження обіцяє бути більш динамічним та насиченим. Не обійдеться і без революцій в плані спецефектів: чого тільки коштує цифрове омолодження Джефа Бріджеса на 30 років! Тож яким би не був сюжет, фільм варто дивитись та насолоджуватись загрожуючим та об’ємним кібервсесвітом, що я й збираюсь зробити найближчим часом. А поки що насолоджуйтесь трейлером

Огромный выбор бесплатного софта! Скачать программы для вашего компьютера на сайте http://skachatprogrammu.com.ua. Все полезное и необходимое для компьютера на одном сайте!

Вас також може зацікавити:

Future Shorts. Коротке кіно і хороше враження.

Урмак — Sun, 28 Nov 2010 18:37:39 +0000

В одному з кінотеатрів Дніпропетровська стартував показ короткометражок THE BEST 2010. Future Shorts. Осінь. Ціна квитка для студентів там становить 20 гривень, що погодьтесь на сьогодні майже нічого. Фестиваль йде за підтримки єдиної мені відомої агенції дистрибуції іншого кіно в Україні — “Артхаус трафік”. Проте, представлені фільми особливого “хардкорного” артхаузу не проявляють, й цілком підійдуть для перегляду широкому загалу.

Стрічки не ультранові, але ризик побачити їх повторно існує тільки тоді, коли ви систематично дивитесь короткий метр. І навіть якщо ви цього раніше не робили, як у фільмі “LOVE YOU MORE”, то після перегляду даної підбірки кращих фільмів, схочете робити це знову і знову.

Тут можна побачити і гумор, коли зал просто аплодує після закінчення фільму. І серйозні теми, зокрема расової та релігійної проблематики. Режисер зображує щасливих разом закоханих двох людей, але в завершенні відкриває ту прірву, що пролягає між іудеями та мусульманами. Яку тільки двоє наважились переступити, але не наважуються показати іншим. У фільмах “SCHWARZFAHRER/ЇХАТИ ЗАЙЦЕМ” та “ЕЛІС ТА Я/АLICE ET MOI” також присутня тема сегрегації, але змальована з гумористичними та іронічними мотивами.

У фільмі “A DAY IN A LIFE”, випадковості поєднують зовсім не знайомих людей, і становлять такий конгломерат їхніх життів у великому місті, що сюжет здатен дивувати Вас у кожній сцені. Потім, змінюється іншим “ГОНГ” — зі своєрідним відображенням почуттів людини. І дійсно впізнаєш, як з твого нутра вириваються емоції й заповнюють простір навколо, розвіюються при намаганні стрімкою ходою втекти від того, що раніше було коханням.

У чому перевага короткометражного кіно, так це у тому що режисеру відводиться декілька хвилин на зображення свого задуму. Цього часу не достатньо, щоб встигнути вмістити туди якусь погань, і все зіпсувати. Але достатньо, для відтворення й передачі глядачам тих фокусів почуттів і думок, що становлять весь спектр нашого життя.

Кіно — чудова нагода відчути на собі силу емоцій, що поєднані в чудовий букет короткометражок. І котрий залишив в мене найкращі враження. Дивіться хороше кіно!

Слідкуйте за афішою кінотеатрів вашого міста. Можливо саме до вас приїде найкраще європейське короткометражне кіно!

Англомовний трейлер про Global Future Shorts. Доречі, на початку відео ви побачите українську команду агенції.

Калабрия расположена в самой южной части Италии, и представляет собой огромный полуостров, обладающий уникальным природным и экологическим равновесием между горами и морем. Калабрия недвижимость – зарабатывай отдыхая!