“Брестская крепость”: в чому феномен?

Хочу одразу ж попередити: якщо Ви бажаєте подивитись цей фільм, то далі можете не читати, йдіть і дивіться. Таким чином Ваші враження будуть більш об’єктивними та безпосередньо Вашими власними. А от якщо Ви досі не вірите друзям та всім позитивним відгукам на фільм, якщо у Вас ще є сумніви, що вітчизняне кіно може видати щось варте уваги – будь ласка, дайте мені змогу спробувати розвіяти ваші сумніви. Обіцяю не бути нав’язливим. То що ж це взагалі? Фільм у найкращих традиціях радянських часів чи лише жалюгідна імітація? Нова надія чи просто роздута сенсація? Подарунок до наступного Дня перемоги чи чергове перекручене бачення історії? Спроба показати війну як вона є чи всього лиш спроба вразити спецефектами? Документальная хроніка чи все ж художній фільм? Кінокартина, що надовго залишиться в пам’яті народу чи розвіється, як тільки мине ажіотаж? Нове слово у вітчизняному кінематографі чи реінкарнація старого? Не буду брехати, питань багато і вони важкі, але все ж беру на себе зобов’язаність їх усіх розглянути. Мені соромно зізнатись, але я поки що не бачив ні одного з радянських фільмів про війну. Не знаю, як так сталося, але почувши безліч хороших відгуків на фільм “Брестская крепость”, про існування якого ще 2 місяці тому й не здогадувався, та переглянувши трейлер, вирішив обов’язково подивитись його у кіно. Гадаю, саме для таких неучів, які старі фільми не бачили і саму історію пам’ятають поганенько, його і зняли і їх він зацікавить сильніше від інших. Проте перш ніж аналізувати фільм, скажу, що більшості фільм сподобається однозначно. Та зараз зупинимось на тих, кому він не прийдеться до смаку. Таких небагато і розділити їх можна на декілька категорій. Тож, Ви можете визнавати, що фільм якісний, але не будете від нього в шаленому захваті, якщо: – Ви добре знайомі з історією Великої Вітчизняної війни, переглянули безліч художніх та документальних стрічок на цю тему; – Ви категорично проти фільмів у дусі старої радянської ідеології, вважаєте, що сучасним людям потрібно показувати щось нове і оригінальне, а не наших предків, що безстрашно захищали свою країну та наше майбутнє; – Ви просто не любите, коли фільм змушує Вас так сильно переживати та видавлює сльози з очей прямо в кінотеатрі. Тож, тепер перейду нарешті до фільму. Сюжет простий і відомий багатьом з історії. Спочатку нам хвилин 15 показують звичайний вихідний у фортеці, в котрій тимчасово розміщені воєнні зі своїми сім’ями. І ось коли Ви лише прониклися цією життєрадісною та сонячною буденністю, її жорстоко перебивають вибухи, постріли та крики переляканих людей. І в цьому безладі, в цьому хаосі, коли не панікувати практично неможливо, знаходяться командири, що не втрачають здорового глузду і організовують захист фортеці. Саме про це героїчне протистояння німецьким окупантам, що напали так віроломно, і розповідає фільм. Дехто бореться до останнього, дехто одразу ж тікає або здається у полон до фашистських окупантів. Але основна увага зосереджена саме на бійцях, котрі ладні кинутись на озброєного ворога голіруч і не панікувати у найскрутніших ситуаціях. До того ж опір німцям чинять як дорослі чоловіки, так і жінки з дітьми. З історії відомо, що німці почали обстріл Брестської фортеці 22 червня 1941 року о 3:15 ранку і планували повністю захопити її до полудня того ж дня. Однак окремі групи бійців відбивали атаки фашистів та чинили організований опір окупантам ще протягом тижня, після чого ворог захопив фортецю. Проте невеликі групи та одиночні бійці ще близько місяця боролись проти фашистських загарбників, про що свідчать очевидці, що чули постріли в фортеці навіть на початку серпня, та знаменитий напис на одній із стін, що датується 20 липня 1941 року і частково став слоганом фільму:

Все це не може не викликати змішаного почуття захоплення та співчуття, а сильних, напружених та возвеличених моментів у фільмі безліч. Особисто мені було важко стримати сльози, придушував їх, як міг, аби тільки бути у змозі дивитись далі. Це кіно дуже сильне і важке і мало кого може залишити байдужим до трагедії як головних персонажів, так і всього радянського народу. Але головна причина тут не стільки в майстерно знятому фільмі, скільки в нас самих, в нашій ментальності. Гадаю, люди з інших країн, що не входили до Радянського Союзу, не зможуть у такій же мірі співпереживати тяжкій долі оборонителів Брестьскої фортеці, натомість ми знаємо про цю війну з дитинства, ми чули про неї від бабусь та дідусів та просто ветеранів, бачили безліч репортажів та стрічок по телевізору, читали статті в газетах та окремі історії в книжках. Знання про цю війну є частиною нас самих, усвідомлюємо ми це чи ні. І тому коли при перегляді Ви відчуєте, що сльози готові бризнути з очей чи вже зігрівають Вам щоки, знайте – Ви не забули подвиг наших предків і вдячні їм за все, що ми маємо сьогодні. Щодо самих подій у фільмі, то виглядають вони дуже правдоподібно, як на мене. Щоправда, я мало цікавлюся історією, бо ще в школі я почув стільки всього, що суперечило одне одному, що заплутався і поклявся не вплутуватись в різноманітні історичні суперечки. Та можете не переживати, в самому фільмі розповідається лише про простих бійців та простих людей, що несподівано опинились в самому пеклі і були змушені захищати свої життя та життя своїх сімей та співвітчизників. Тож, наприклад, яке б у Вас не було ставлення до Йосипа Сталіна чи політики держави тих років, воно не матиме при перегляді абсолютно ніякого значення. В технічному плані фільм знятий на досить високому рівні, я навіть не очікував такого. Під час артилеристського обстрілу фортеці безліч вибухів видно на екрані, безліч пострілів чути в залі, безліч жаху відчутно в душі. Тож на спецефекти пожалітись не вдасться, вони зроблені не гірше, ніж у моїх улюблених американських фільмах про війну, хоч іноді і не з таким розмахом, але досить реалістично. Взагалі все у фільмі відтворено з неймовірною точністю: якщо на початку все по-радянському охайно і навіть у повітрі уловимий подих тієї епохи, то починаючи з штурму фортеці і до кінця історії повсюди лежать уламки, мертві тіла, зруйновані елементи інтер’єру, в результаті чого складається враження, немов дивишься кольорову документальну хроніку. Але це не так. По-перше, треба усвідомлювати, що всі жахіття, які ми бачимо на екрані та сама атмосфера війни насправді були в десятки, а то й сотні і тисячі разів гнітючішими та жорстокішими в реальності. Можете спитати у своїх бабусь та дідусів, впевнений, вони зі мною погодяться. По-друге, це все ж художній фільм, бо при всьому бажанні у двохгодинну стрічку не можна вмістити всю історію оборони фортеці, коли декілька розрізнених радянських груп відбивали атаки фашистів по 6-8 разів на день. Просто неможливо охопити всі події того часу і всіх учасників. Тим не менше сценарій написаний добре, він оснований на книзі Сергія Смирнова “Брестская крепость” та на вивчені безлічі історичних документів, свідчень та знахідок. Тож хоча фільм і залишається суто художнім, він, на мою думку, доволі правдоподібно передає найсуттєвіші моменти. І це не той випадок, коли треба додати якісь сцени для більшого драматизму чи вигадати щось для надання історії традиційного “кіношного” вигляду, бо ж ці історичні події вражають і шокують без будь-яких прикрас. Також хотілося б відмітити хорошу операторську роботу та музикальне супроводження: нічого особливого з цього приводу висловлювати не буду, але запевню, що тут все теж на своїх місцях і зроблено якісно. Якість, можете заперечити Ви, ще недостатня характеристика для дійсно вражаючого фільму. І будете праві, а я зроблю деякі уточнення. “Брестская крепость” зроблений не просто якісно, він зроблений з любов’ю і повагою до тих, хто дали нам життя, на яке ми ще й маємо зухвалість жалітись. І ця любов та уклін нашим предкам проявляються у всьому, в тому числі і в акторській грі. Всі без виключення грають так, що хочеться одразу ж потиснути кожному руку та видати по торбі “Оскарів”. Я вважаю, що якщо “Брестская крепость” і не увійде в історію як найкращій фільм про Велику Вітчизняну війну ХХІ століття, то принаймні стане переломним моментом у вітчизняному кінематографі. Сподіваюсь, що його тепер кожного року будуть показувати по телевізору на День Перемоги і що він змінить ставлення та викличе інтерес до історії в інших не менше, ніж у мене самого. Тож будьте ласкаві, обов’язково подивіться цей фільм, і не очима, а серцем та душею. До речі, на офіційному сайті фільму Ви можете запалити віртуальну свічку в пам’ять про загиблих героїв Брестської фортеці та переглянути безліч додаткових матеріалів Ну і звичайно, для більшої впевненості спочатку можете подивитись трейлер. Та затямте – фільм краще. Вічна пам’ять оборонителям миру!

Купить полипропиленовые, стекловолоконные, бетонные басейны, а также строительство басейнов. Киев, Запорожье, Днепропетровск, Луганск, Симферополь. Постоянные акции и скидки!
  • Agnostos

    Не знаю як подякувати за таку статтю, я особисто і не чув про цей фільм, і навряд би почув найближчим часом… Автору величезне дякую!!!
    Це один із небагатьох, справді живих фільмів – тут немає нічого зайвого і тут є все необхідне.
    ДИВИТИСЬ ВСІМ, хто не дивився!
    ПС: запаліть свічку і дайте знати іншим про цей фільм, ще раз дякую.

  • Будь ласка, саме тому й написав, що сам дізнався ненароком. Дуже прикро, що такий, не знаю, дивовижний та напружений фільм мало де показують, рекламна кампанія чи не зовсім відсутня.
    А ще дуже важко переконати людей, що є фільм російсько-білоруського виробництва, який дійсно варто побачити, більшість вже давно втратила віру у російський кінематограф.

  • Agnostos

    Реклама, якщо була – то десь в обід і то по УТ-1 і то під час технічних поломок…
    Я б з радістю сходив в кінотеатр на цей фільм, навіть щоб подивитись повторно.
    Загалом дивимось і залишаємо коменти під статтею, думаю автору буде приємно почути враження.