Без науки ні кроку вперед!

Яким би було людство без науки? Ніяким – його б просто не було!
Наука супроводжувала нас завжди і всюди, без науки ми не могли б бути такими, якими ми є, і це зрозуміло. Весь час людство стикається з різного роду потребами і весь час їх вирішує за допомогою науки. Ви скажете, що деякі проблеми воно вирішує силою? Ну якби до цієї сили не прикладалась наука, то далі каменюки і палиці, в руках солдатів ми б не бачили нічого.

Наука в усьому, що ми зробили і досягли, в хорошому і не дуже. Останнє є наслідком великої купи наслідків, яку не так просто розплутати і неможливо просто спекатись. Але мова не проте. Мова про те, що без науки неможливо уявити майбутнє, точніше уявляти його можна, але перетворити його в сьогодення неможливо. Наука робить нереальне звичним, а майбутнє сьогоденням. А також мова про те, що наука це те, що доступне практично кожному.

Що ж заважає людям займатись наукою?
В минулі часи відсутність таких речей як механізація, автоматизація, комп’ютеризація, та роботизація виробництва – доводилось багато речей робити своїми руками.

Що ж заважає це робити зараз?
Відсутність пріоритетів, як у держави так і у людей. Нинішній час – це поріг між тим що було раніше, і тим що буде завтра.

А що ж буде?
А буде наступне – людина займеться наукою, як найбільш рентабельним і корисним ділом, як для суспільства, так і для себе. Інтелект стане головним товаром, а людина найбільшою цінністю, як носій цього інтелекту.
Війна? А як же війна? А ніяк – війна буде на рівні економіки, політики і ще деяких не зовсім силових рівнях, але як така, що веде до деградації та спустошення може бути лише одна (здогадались яка?). Це те, що чекає на людство. Але чи на нас? Чи нас чекає таке майбутнє? Дивина в тому, що наука, як і війна, є справою молодих. Другий варіант не потрібен нікому і це правильно, але чому наука стала непотрібною тим, хто буде йти вперед?
На жаль нині інші пріоритети, інші цілі та завдання малює наша нереальна реальність для молодого покоління – жити одним днем, жити сьогодні… Проте це не так. Один день – це ніщо для історії і хто живе одним днем таке саме ніщо в житті.
Ціль людини проста – забезпечити продовження роду. Проте в цій простоті криється неабияка складність, що полягає в забезпеченні майбутнього наступним поколінням. Здавалося б нічого складного, але якщо враховувати, що наступне покоління повинно називатись українським, а не тим де краще живеться, то потрібно думати про завтрашній день.

Авжеж це великі істини, які в наш час сильно набридли. Тому перейду до простішого.
Наука часто асоціюється з чимось неосяжним для розуміння, науковцями і дослідниками в білих халатах, лабораторіями в яких вони «шаманять» над своїми експериментами і дослідами. Загалом задумуючись над науковою діяльністю ми часто малюємо собі стіну по один бік якого світила науки, типу Ейнштейн, Ньютон, Менделєєв і т.д., а з другого ми із своїми трійками, поганим знанням фізики, хімії, математики і т.д.
Але це не так. Авжеж не всім дано здійснити переворот в світі науки, але кожен з нас може використати науку в корисних цілях, це як мінімум, а беручи більше – людина це прогресивне створіння і бажання творити закладено в нас природою. Підходьте до науки не з боку потреби, а збоку цікавості – цікавтесь всім, що вас оточує, не обов’язково наприклад вигадувати велосипед, але якщо ви вдосконалите його – це буде результат, який окрім задоволення принесе і вигоду. Створювати щось нове на основі чогось – також значить створювати. І повірте – створювати щось корисне не просто вигідно, це необхідно для вас самих і заодно це поєднання корисного з приємним.

Для детального розуміння проблеми наведу приклад:
В нашій країні існує проблема утилізації сміття, а враховуючи цінність наших земель, ця проблема є гострою. Якщо є проблема, то знайдеться і вирішення. Не чекайте поки хтось її задовольнить – включіться в суть проблеми і вирішуйте. Так от – найбільшою складністю у вирішенні є розробка методів сортування сміття. Запам’ятайте сортоване сміття – це сировина. Тобто, хто умудриться вирішити цю проблему зберігаючи рентабельність процесу, чи принаймні вдосконалити існуючі схеми. Розписувати вам методи розділення сумішей на фракції я не буду, але це можна знайти при бажанні.
Для орієнтації в тому, що потрібно розробляти, потрібно знати проблеми, або потреби тих для кого ви це робите.
Знаючи наприклад, що важка індустрія потроху сиплеться, можна наприклад задумуватись над тим як її замінити на нову, меншу за продуктивністю, але не гіршу по рентабельності.

Сталь наприклад можна виплавляти в Мартенівських печах, але це не реально для середнього (мовчу про малий бізнес), а можна в електродугових печах це – більш реально для середнього бізнесу за умов використання альтернативної енергії. А можна плавити сталь за допомогою дзеркал, що реально і для малого бізнесу, сировиною для якого може бути металолом. Якщо ж подумати про порошкову металургію, то процес спроститься ще більше, а результат (прибуток) зросте. Не кажучи вже про підсобний «хімічний завод» чи щось тому подібне.
«Але це не для нашої країни, в нас це задавлять, заріжуть і не дадуть розвинутись!» – можете сказати ви. Але ви навіть не спробували, не кажучи вже про те, щоб розвивати зроблене, тому спочатку спробуйте, а якщо навіть і задавлять ваші починання – продайте їх закордон, головне що ВИ підете в ногу з наукою і зможете інтелектом заробляти на хліб, а часи змінюються і можливо років через десять, нехай двадцять чи навіть більше наука стане потрібною і Україні, тоді ваші знання відіграють куди більшу роль для країни чим вміння копати, будувати, пиляти, рубати і т.д.

Наука дає змогу нам вибирати, вона перетворює нереальне в звичайне і майбутнє робить сьогоденням.
Наука – це відповідь на запитання випускників шкіл «на кого вчитись» Це відповідь студентам технічних і не тільки ВУЗів «чим займатись», це відповідь на питання «навіщо навчатись?».

І ще одне – наука це універсальна річ, яка потрібна завжди і всюди, а її безмежність є непоганою перспективою, бо наука немає меж і значить завжди знайдеться місце для чогось нового.
Тож шукайте можливості, а не причини!

  • >>> – можете сказати ви. Але ви навіть не спробували…

    А ви спробували?

  • Юрій Гай

    Так, тільки не спробував, а пробую – займаюсь питанням екстрагування олії.
    Якщо детальніше – планую розробити дослідну установку для дослідження процесу екстрагування олії бутаном під тиском.
    Якщо мова про те, за що я взявся – я не забув і не закинув.

  • Ну, це круто.

    Мені трохи заважає займатись наукою те що вважають наукою, і її методи в Україні.

    Неофіційно чимось подібним я б займався. Але вченим, в розумінні доктора ф-м.н. і т.п. бути не дуже хочу.

  • Юрій Гай

    Якщо підвал назвати лабораторією, а зубило з молотком точним інструментом, тоді я займаюсь дуже офіційною наукою ;)
    Все на власній ініціативі і з власних можливостей, а їх як у бідного щастя. Там тільки назва крута, а в живу воно схоже на самовар з три сантиметрової нержавійки з купою прибомбасів ери динозаврів )))