Анна працює в напрямі етнографії, любить український колорит, культуру та історію. Їй удається майстерно відтворювати на світлинах українську душу. Можна сміливо стверджувати, що Анна створює український автентичний фотостиль, максимально близький до оригіналу.
– Анно, ти фотографуєш не так давно, але вже встигла завоювати серця багатьох прихильників. А як фотографія з’явилася у твоєму житті?
– Просто знімала те, що мені до душі. Ніколи не зважала на думку інших. Основне — щоб я і модель отримали задоволення — як від процесу, так і від результату.
– Звідки черпаєш натхнення і теми для майбутніх фотосесій?
– Із різних джерел: літератури, живопису, музики, спілкування зі знайомими. Словом, з усього, що зачіпає душу.
– Коли фотографувати цікавіше? Навесні чи восени?
– Завжди цікаво. Кожна пора року по-своєму гарна. Навесні та влітку фотографії виходять веселі, життєрадісні. Зима і осінь дають змогу творити тужну атмосферу. Мені завжди добре, бо я отримую задоволення від естетики, а не від комфорту погодних умов. Звісно, сильний холод чи вологість заважають. Але рятують термос чаю, теплий одяг і бойовий настрій.
– Які риси твого характеру допомагають тобі досягнути успіху?
– Упертість, що трансформується в наполегливість. Якщо я чогось хочу, то докладатиму всіх можливих зусиль, щоб досягнути бажаного.
– Як ти відпочиваєш? Чим наповнюєш дозвілля?
– Як і всі,з устрічаюся з друзями, проводжу час із родиною. В мене не так багато вільного часу,тож намагаюся частіше спілкуватися з близькими людьми.
– А найближчу подругу маєш?
– Якусь одну виділити не можу, та й не хочу. Є декілька дуже близьких подруг. І сказати, яка з них ближча мені важко.
– І на останок декілька слів побажань.
– Бажаю всім залишатися собою. І нехай незважаючи ні на що,завжди буде затишок і тепло у ваших серцях.