25 молодих літераторів закінчили «Першу літню літературну школу»

Між карпатських гір поблизу села Микуличин з 10 по 15 серпня відбулась «Перша літня літературна школа» від літклубу «Маруся». Організатори вирішили не мордувати учасників  проекту спекою міських вулиць та вузькими аудиторіями, а запросити молодих літераторів провести тиждень на природі в наметовому містечку, поєднавши чисте повітря, навчання та спілкування.

Тренерами школи стали письменники Тарас Прохасько, Степан Процюк, Максим Кідрук, поет і перекладач Ілля Стронґовський, а також координатори літклубу «Маруся» Дмитро Стретович, Марія Придьма та Анастасія Печериця. Молодих літераторів навчали  літературному менеджменту, перекладацькому ремеслу, піару, співпраці з видавництвами, плануванню кар’єри тощо. Частина тренінгів була  пов’язана з особистим розвитком людини, без якого хорошим письменником стати не можливо. Крім того учасникам радили, як уникнути графоманства, про що писати, і що робити для перемоги на літературних конкурсах. Загалом навчальна програма, хоч і стисло, але охопила практично всі аспекти літературного процесу в Україні.

Кожного вечора «літшкольники» збирались біля ватри, спілкувались, ділились враженнями, співали українські пісні, влаштовували поетичні читання, і швидко стали справжніми друзями. А останній день школи завершився нагородженням присутніх сертифікатами, побажаннями та гуляннями біля вогню.

Анастасія Печериця, керівник навчальної програми проекту: «Ми отримали 123 заявки на участь у школі, але з них відібрали тільки 25 найвмотивованіших та найталановитіших людей з різних регіонів України. Цікаво те, що 90% отриманих нами анкет були від дівчат. В результаті, ми зібрали абсолютно різних та неординарних особистостей, яких об’єднували інтереси та любов до літератури».

Дмитро Стретович, Голова Оргкомітету: «Нині в Україні немає жодного проекту, який давав би можливість молодим літераторам навчатись та розвиватись. Щоб змінити подібний стан речей, ми і проводимо цю школу. Молодим учасникам літпроцесу варто орієнтуватись в реаліях української літературної галузі, в культурному менеджменті тощо. Наша організація поки не має фінансування, тому літературна школа тривала лише 6 днів, але в наступному році ми плануємо зробити її тривалішою».

Ілля Стронґовський, поет, перекладач, тренер літшколи: «Після такої акції змінюється оптика. До всього хочеться додати висхідний степінь. Зовсім іншими очима дивишся на молодняк і на перспективи. Знайти цікавих і небайдужих слухачів, в принципі, не проблема, але знайти діяльних слухачів, котрі використовуватимуть набуті знання – ось справжня радість для лектора. Дуже правильно обране місце – абстрагуватися від міста і виснажливої погоди, щоб зосередитися на спілкуванні в умовах постійного естетичного кайфу від природи. Дуже якісно все було зорґанізовано. Непристойно високий рівень для дебюту, можна сказати. Навіть намагаючись відшукати недоліки, знаходиш тільки шляхи розвитку. І зрозуміло, що дуже сподобалося бути частиною чогось нового, переконливого і важливого.»

Світлана Корчагіна, учасниця літшколи, м. Львів: «Радує те, що нарешті все більше переймаємо корисний європейський досвід. Тренери не боялися розповідати молодим про сучасний літпроцес без рожевих окулярів, водночас, пропонуючи методи, конкретні поради, як молоді таки зайняти власну нішу у химерному світі сучасної української літератури. Мабуть, лише Тарас Прохасько у своїй лекції зосередився саме на процесі написання літературних творів. Власне, більшої уваги до самих текстів мені і бракувало. А також говорилося майже виключно про поетичні твори (навіть на традиційних посиденьках біля вогнища читали лише вірші), тож висловлюю побажання на майбутнє не обминати увагою прозові твори.»

  • ukrainian

    надіюсь, буде продовження таких проектів :)

  • Тарас

    Оце цікаво придумали та втілили в життя! Так тримати!

  • Cat)

    Прикольно!)Навчання та свіже повітря – саме те, що треба)
    Шкода, що я не літераторка….;)

  • Max

    Я розумію, що в будь-якій кар*єрі треба враховувати і соціальний фактор, і от такі от івенти, і набуття досвіду. Але, на мій погляд, якщо це стосується письменництва, то такі зустрічі вбивають власний талант. От прийде молодий як ви кажете літератор на такий захід, послухає, як його геній Прохасько пише твори і сам собі почне так писати. Прохасько став популярним, значить і я буду писати як він.
    Письменництво має бути як вино, а головне – бути самостійним початком творчой особистості. Найкращий спосіб винайти свій унікальний талант – це наробити купу помилок і самому нарешті зрозуміти де твоя жилка, а не слухати як це робили інші і відразу собі вирішувати щось на кшталт “о так і я буду писати про бухло і псевдоестетичні психологічні роздуми”.

    Але це стосується лишь письменництва, в усьому іншому це цікавий захід, що об*єднав людей по інтересам.

    P.S.: можете не коментувати у відповідь думки типу “такі заходи не вбивають талант, а лише наштовхують на думки, розвивають і теде”.

  • ukrainian

    у розвинених країнах з розвиненими культурами діють коротко- і довгострокові літературні школи. вони покликані не вбивати талант, а показувати, які помилки роблять молоді автори. і часто ці помилки ламають непогані таланти. можна ще багато говорити про роль подібних літшкіл.

    окрім того, ні в кого не має власного стилю від народження. власний стиль – це синтез усього почутого і побаченого, який мікусується у щось нове. чим більше почуєш і побачиш – тим яскравіший буде стиль. таке.

  • Max

    > і часто ці помилки ламають непогані таланти.
    Прикольно, а як це ви зуміли порахувати, скільки крутих письменників не стали письменниками через власні невдачі та помилки? Може є якась статистика невдах? :)

    Ну і далі – одна справа, коли ти читаєш купу книг, займаєш прийоми і методи і дійсно міксуєш усе це (зараз ми говоримо саме про літературний стиль, який набувається саме читанням), а інша справа, коли тако зустрічаєшся і переймаєш прийоми через власну якусь відданість до того чи іншого автора чи просто симпатії.

  • Тарас

    Коли молодий письменник наслідує більш-менш відомого, то це, звісно проблеми молодого і такий відомим не буде.
    Згоден з Українцем: все, що зараз створюється письменникам итак чи інакшн синтез та анліз почутого, побаченого, прочитаного раніше.
    Колеса не вигадати.

  • Max

    Як раз вигадувати колесо – це творчість в первісному вигляді. А брати за основу чуже колесо і його “модифікувати” – це вже наслідування і т.д.

  • Тарас

    Згоден…